Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.
1) сулле 2) Цезарь справил пять триумфов: галльский, александрийский, понтийский (победа Цезаря над царем Понта Фарнаком — сыном царя Митридата VI), африканский и испанский (победа над сыновьями Помпея в Испании в 45 г. до н. э. , битва при Мунде) 3) Если коротко, то 2 августа 47 года до н.э. Юлий Цезарь выступил против сыновей Помпея и разбил их войско и послал в Рим короткое сообщение о столь легкой победе: "Пришел. Увидел. Победил" (Veni.Vedi.Vici) 4) Для укрепления своего союза Цезарь и Помпей породнились: дочь Юлия Цезаря стала женой Помпея.
Скасовано невигідні для Гетьманщини Переяславські статті 1659 р.
Гетьманщина розривала союз із Московською державою і відновлювала свій державний зв'язок з Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди 1658 р.
Вилучалася стаття про створення «князівства Руського».
Гетьманщина отримувала право лише на автономію на чолі з гетьманом.
Гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, зобов'язувався брати участь у воєнних діях польської армії проти Московської держави і не нападати на Кримське ханство.
Більшість козацтва і старшини Лівобережної України, де переважали проросійські орієнтації, виступили проти угоди і відмовилися визнавати владу Ю. Хмельницького. Спроби гетьмана поширити свій вплив на Лівобережжя виявилися невдалими. Усвідомлюючи свою політичну неспроможність, Ю. Хмельницький склав булаву. Правобережне козацтво новим гетьманом обрало Павла Тетерю (1663—1665 pp.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663—1668 pp.), який зробив ставку на російський уряд.
Так Українська держава розкололася на два державних утворення з орієнтацією на різні держави, з окремими урядами, які перебували у стані війни. Були створені умови для поділу України по Дніпру між Росією і Річчю Посполитою.
2) Цезарь справил пять триумфов: галльский, александрийский, понтийский (победа Цезаря над царем Понта Фарнаком — сыном царя Митридата VI), африканский и испанский (победа над сыновьями Помпея в Испании в 45 г. до н. э. , битва при Мунде)
3) Если коротко, то 2 августа 47 года до н.э. Юлий Цезарь выступил против сыновей Помпея и разбил их войско и послал в Рим короткое сообщение о столь легкой победе: "Пришел. Увидел. Победил" (Veni.Vedi.Vici)
4) Для укрепления своего союза Цезарь и Помпей породнились: дочь Юлия Цезаря стала женой Помпея.