Первый подвиг, за который Александр Ярославович и получил своё прозвище - легендарное Невское побоище. Дружина Невского разбила шведов в устье реки Ижоры. Князь лично участвовал в битве и "самому королю възложи печать на лице острымь своимь копиемь", то есть нанёс копьём тяжкие телесные шведскому предводителю Биргеру.
Александр vs немцы
После возвращения с Невской битвы Александр вернулся в Новгород, но поссорился с боярами и вынужден был отбыть в Переславль-Залесский. Тем временем необычайную агрессию проявляли немцы, взявшие Изборск, Псков, землю вожан и Копорье.
Ледовое побоище
Решающее сражение против Ливонского ордена произошло на Чудском озере, зимой 1242 года. Исторически важное сражение, в котором войска Невского одержали решительную победу, остановило немецкую агрессию.
Невский-дипломат
Александр Невский был не только успешным полководцем, но и хорошим дипломатом, заключавшим важные договора. Около 1251 года Александр заключил договор между Новгородом и Норвегией об урегулировании пограничных споров и разграничении в сборе дани с огромной территории, на которой проживали карелы и саамы
Невский святой
Кроме своих ратных подвигов, Невский совершал и подвиги духовные. Он укреплял православную веру, активно распространению православия на Север, среди
У 1300 році Тохта перемагає беклярбека Ногая, який з 1270 року правив у Північному Причорномор'ї. В цей самий час (найпізніше на наступний рік) Юрій наслідує своєму батьку Леву. Смерть Тохти датується 1312 роком, за два роки до загибелі Юрія (відповідно до пізньої дати його смерті). Від часу перемоги над Ногаєм і до кінця свого правління Тохта був зосереджений, в основному, справами пов'язаними з Азербайджаном і боротьбою з італійцями у Криму. Наступний ключовий сусід Галицько-Волинської держави — Угорське королівство, якраз у перший рік правління Юрія увійшло у, майже, двадцятирічний період боротьби за спадщину династії Арпадів, останній представник якої Андрій III помер у 1301 році. З початком правління Юрія також збіглась активна фаза внутрішньої боротьби у Польщі, пов'язаної із коронацією на польський престол чеського короля Вацлава II та втечі за кордон Владислава Локєтка — обидві події відбулись у 1300 році. Фактично, на кожен рік правління Юрія припадав, принаймні, один литовський похід на Захід. Зовнішньополітична діяльність Юрія характерна переглядом тих зв'язків, котрі склалися в епоху Лева. Якщо раніше Лев виступав у ролі союзника чеського короля Вацлава II, що у 1300 році став одночасно і королем Польщі, то Юрій, навпаки, підтримував суперника Вацлава — князя Владислава Локєтка. Союз Лева із Вацлавом, давав можливість, по-суті, поділити між ними Сандомирське князівство, внаслідок чого до Русі відійшла Люблінська земля. Переорієнтація політики Юрія могла мати пояснення як у родинних зв'язках (його жінка була сестрою Локетка), так і побоюваннями отримати надто сильного сусіда на Заході в особі Вацлава II, який володів двома королівствами, а його син Вацлав III, на той час, успішно боровся за владу в Угорщині. Подальші успіхи чехів могли б у майбутньому створити серйозні загрози, передовсім для Галичини, яка була давнім об'єктом претензій угорських королів.Крім того, варто зазначити, що Вацлав II був внуком Ростислава Чернігівського — колишнього суперника Романовичів за владу в Галичині. Розрив союзу із Чехією, відбився й у політиці Юрія щодо боротьби за владу в Угорщині, після смерті останнього Арпадовича. Серед трьох претендентів — Вацлава III, Карла Роберта Сицилійського та Отто III Баварського, Юрій підтримав останнього.Відповідно до тогочасних джерел, Отто перебуває на Русі у 1308 році, після свого повернення з полону в Угорщині де отримує прихильний прийом Юрія який і сприяв його визволенню.
Невское побоище
Первый подвиг, за который Александр Ярославович и получил своё прозвище - легендарное Невское побоище. Дружина Невского разбила шведов в устье реки Ижоры. Князь лично участвовал в битве и "самому королю възложи печать на лице острымь своимь копиемь", то есть нанёс копьём тяжкие телесные шведскому предводителю Биргеру.
Александр vs немцы
После возвращения с Невской битвы Александр вернулся в Новгород, но поссорился с боярами и вынужден был отбыть в Переславль-Залесский. Тем временем необычайную агрессию проявляли немцы, взявшие Изборск, Псков, землю вожан и Копорье.
Ледовое побоище
Решающее сражение против Ливонского ордена произошло на Чудском озере, зимой 1242 года. Исторически важное сражение, в котором войска Невского одержали решительную победу, остановило немецкую агрессию.
Невский-дипломат
Александр Невский был не только успешным полководцем, но и хорошим дипломатом, заключавшим важные договора. Около 1251 года Александр заключил договор между Новгородом и Норвегией об урегулировании пограничных споров и разграничении в сборе дани с огромной территории, на которой проживали карелы и саамы
Невский святой
Кроме своих ратных подвигов, Невский совершал и подвиги духовные. Он укреплял православную веру, активно распространению православия на Север, среди
Объяснение:
У 1300 році Тохта перемагає беклярбека Ногая, який з 1270 року правив у Північному Причорномор'ї. В цей самий час (найпізніше на наступний рік) Юрій наслідує своєму батьку Леву. Смерть Тохти датується 1312 роком, за два роки до загибелі Юрія (відповідно до пізньої дати його смерті). Від часу перемоги над Ногаєм і до кінця свого правління Тохта був зосереджений, в основному, справами пов'язаними з Азербайджаном і боротьбою з італійцями у Криму. Наступний ключовий сусід Галицько-Волинської держави — Угорське королівство, якраз у перший рік правління Юрія увійшло у, майже, двадцятирічний період боротьби за спадщину династії Арпадів, останній представник якої Андрій III помер у 1301 році. З початком правління Юрія також збіглась активна фаза внутрішньої боротьби у Польщі, пов'язаної із коронацією на польський престол чеського короля Вацлава II та втечі за кордон Владислава Локєтка — обидві події відбулись у 1300 році. Фактично, на кожен рік правління Юрія припадав, принаймні, один литовський похід на Захід. Зовнішньополітична діяльність Юрія характерна переглядом тих зв'язків, котрі склалися в епоху Лева. Якщо раніше Лев виступав у ролі союзника чеського короля Вацлава II, що у 1300 році став одночасно і королем Польщі, то Юрій, навпаки, підтримував суперника Вацлава — князя Владислава Локєтка. Союз Лева із Вацлавом, давав можливість, по-суті, поділити між ними Сандомирське князівство, внаслідок чого до Русі відійшла Люблінська земля. Переорієнтація політики Юрія могла мати пояснення як у родинних зв'язках (його жінка була сестрою Локетка), так і побоюваннями отримати надто сильного сусіда на Заході в особі Вацлава II, який володів двома королівствами, а його син Вацлав III, на той час, успішно боровся за владу в Угорщині. Подальші успіхи чехів могли б у майбутньому створити серйозні загрози, передовсім для Галичини, яка була давнім об'єктом претензій угорських королів.Крім того, варто зазначити, що Вацлав II був внуком Ростислава Чернігівського — колишнього суперника Романовичів за владу в Галичині. Розрив союзу із Чехією, відбився й у політиці Юрія щодо боротьби за владу в Угорщині, після смерті останнього Арпадовича. Серед трьох претендентів — Вацлава III, Карла Роберта Сицилійського та Отто III Баварського, Юрій підтримав останнього.Відповідно до тогочасних джерел, Отто перебуває на Русі у 1308 році, після свого повернення з полону в Угорщині де отримує прихильний прийом Юрія який і сприяв його визволенню.
Объяснение: