1. Масса солевого раствора равна объему этого раствора, умноженного на его плотность: m = V*d = 44 мл * 1,05 г/мл = 46,2 г. Масса воды в этом растворе по условию 40 г. Значит, 46,2 - 40 = 6,2 г - это масса соли. Эта соль находилась в смеси с песком. То есть масса смеси равна сумме масс соли и песка Тогда масса песка равна массе смеси за вычетом массы соли: 8-6,2 = 1,8 г. 2. Массовая доля соли в растворе рана отношению массы растворенной соли к массе раствора (в процентах): (6,2 г / 46,2 г) * 100% = 13,4% 3. а) Железные опилки можно отделить магнитом. Затем песок и деревянные опилки можно разделить водой. Легкие опилки всплывут, а плотный песок утонет. Воду с опилками можно аккуратно слить, а осадок песка высушить на дне емкости. Для ускорения процесса можно отфильтровать песок через фильтровальную бумагу. И сушить песок не в емкости , а на бумаге. б) Поскольку нам нужно отделить только песок, остальные вещества не обязательно сохранять неизменными. Значит, можно пользоваться химическими методами. Зальем смесь уксусной кислотой. Сода и мел растворятся с выделением углекислого газа. Когда газ перестанет выделяться, а мела и соды больше не останется, можно промыть песок чистой водой, аккуратно приливая воду, перемешивая, затем отстаивая песок и сливая жидкость над песком.Затем отфильтровать песок, как в первом случае, и высушить его. Если мел и сода все еще остаются нерастворившимися, нужно аккуратно, не взмучивая песок, слить жидкость над песком и добавить еще кислоты. И так делать до полного растворения мела и соды.
Масса воды в этом растворе по условию 40 г.
Значит, 46,2 - 40 = 6,2 г - это масса соли.
Эта соль находилась в смеси с песком.
То есть масса смеси равна сумме масс соли и песка
Тогда масса песка равна массе смеси за вычетом массы соли:
8-6,2 = 1,8 г.
2. Массовая доля соли в растворе рана отношению массы растворенной соли к массе раствора (в процентах):
(6,2 г / 46,2 г) * 100% = 13,4%
3. а) Железные опилки можно отделить магнитом. Затем песок и деревянные опилки можно разделить водой. Легкие опилки всплывут, а плотный песок утонет. Воду с опилками можно аккуратно слить, а осадок песка высушить на дне емкости. Для ускорения процесса можно отфильтровать песок через фильтровальную бумагу. И сушить песок не в емкости , а на бумаге.
б) Поскольку нам нужно отделить только песок, остальные вещества не обязательно сохранять неизменными. Значит, можно пользоваться химическими методами. Зальем смесь уксусной кислотой. Сода и мел растворятся с выделением углекислого газа. Когда газ перестанет выделяться, а мела и соды больше не останется, можно промыть песок чистой водой, аккуратно приливая воду, перемешивая, затем отстаивая песок и сливая жидкость над песком.Затем отфильтровать песок, как в первом случае, и высушить его. Если мел и сода все еще остаются нерастворившимися, нужно аккуратно, не взмучивая песок, слить жидкость над песком и добавить еще кислоты. И так делать до полного растворения мела и соды.
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.