ВИСНОВКИ: Крохмаль містить два поліцукриди - амілозу й амілопектин, молекули яких побудовані із залишків дицукриду мальтози. В амілозі залишки мальтози сполучені у вигляді ланцюжка, а в амілопектині вони розташовані більш складно. У холодній воді крохмаль не розчиняється, у гарячій воді утворює колоїдний розчин - клейстер. При дії йоду амілоза забарвлюється у синій колір, а амілопектин - у синьо-фіолетовий. Причиною появи забарвлення вважають утворення молекулярних сполук йоду з амілозою й амілопектином. В амілозі ланцюг циклічних залишків глюкози розташований у просторі спіральне і молекули йоду розміщуються у порожнині циліндру у співвідношенні: одна молекула йоду на один залишок глюкози. Сполука має вигляд С6H10О5I2. У довгих молекулах амілози і амілопектину вільні глюкозидні гідроксильні групи розташовані лише на кінцях ланцюга, тобто їх число у молекулі мале. Тому крохмаль не дає чітких реакцій ні з лугом, ні з солями міді. '
ВИСНОВКИ: Крохмаль містить два поліцукриди - амілозу й амілопектин, молекули яких побудовані із залишків дицукриду мальтози. В амілозі залишки мальтози сполучені у вигляді ланцюжка, а в амілопектині вони розташовані більш складно. У холодній воді крохмаль не розчиняється, у гарячій воді утворює колоїдний розчин - клейстер. При дії йоду амілоза забарвлюється у синій колір, а амілопектин - у синьо-фіолетовий. Причиною появи забарвлення вважають утворення молекулярних сполук йоду з амілозою й амілопектином. В амілозі ланцюг циклічних залишків глюкози розташований у просторі спіральне і молекули йоду розміщуються у порожнині циліндру у співвідношенні: одна молекула йоду на один залишок глюкози. Сполука має вигляд С6H10О5I2. У довгих молекулах амілози і амілопектину вільні глюкозидні гідроксильні групи розташовані лише на кінцях ланцюга, тобто їх число у молекулі мале. Тому крохмаль не дає чітких реакцій ні з лугом, ні з солями міді. '
Объяснение:
1) Цинк. Фактор эквивалентности f=1/В=1/2 (В - валентность цинка), следовательно, эквивалент следовательно, эквивалент Э(Zn)=f*M(Zn)=1/2*65=32.5 г/моль.
2) Оксид цинка ZnO. Фактор эквивалентности f=1/(n*В)=1/1*2=1/2 (n - число атомов цинка), следовательно, эквивалент оксида цинка Э(ZnO)=f*M(ZnO)=1/2*81=40,5 г/моль.
3) Гидроксид цинка Zn(OH)2. Фактор эквивалентности f=1/n(OH-)=1/2 (n(OH-) - число групп -ОН в основании), следовательно, эквивалент гидроксида цинка Э(Zn(OH)2)=f*M( Zn(OH)2)=1/2*99=49,5 г/моль.
4) Хлорид цинка ZnCl2. Фактор эквивалентности f=1/(n(Zn)*B(Zn)=1/1*2=1/2 (n(Zn) - количество атомов цинка, B(Zn) - валентность цинка), следовательно, эквивалент хлорида цинка
Э(ZnCl2)=f*M( ZnCl2)=1/2*136=68 г/моль.