1. Щоб обчислити кількість речовини вуглекислого газу, необхідно знати кількість молекул та число Авогадро. Число Авогадро становить 6.022 × 10^23 молекул на моль. Тому, кількість речовини вуглекислого газу дорівнює:
Кількість речовини = (кількість молекул) / (число Авогадро)
= (3.01 × 10^22) / (6.022 × 10^23)
≈ 0.0499 моль
2. Щоб обчислити масу ферум (II) оксиду, необхідно знати молярну масу цієї речовини. Молярна маса FeO становить 71.85 г/моль. Тому, маса ферум (II) оксиду дорівнює:
Маса = (кількість речовини) × (молярна маса)
= (0.2 моль) × (71.85 г/моль)
= 14.37 г
3. Щоб обчислити кількість речовини ферум (III) сульфату, необхідно знати масу цієї речовини та її молярну масу. Молярна маса Fe2(SO4)3 становить 399.88 г/моль. Тому, кількість речовини ферум (III) сульфату дорівнює:
Кількість речовини = (маса) / (молярна маса)
= 8 г / 399.88 г/моль
≈ 0.020 моль
4. Щоб обчислити кількість молекул у хлорі, необхідно знати об'єм газу та число Авогадро. Один моль газу при нормальних умовах (н.у.) займає об'єм 22.4 літра. Тому, кількість молекул дорівнює:
Кількість молекул = (об'єм газу) × (число Авогадро) / (об'єм одного моля газу)
5. Формула вуглеводню з 3 атомами Карбону і деякою кількістю атомів Гідрогену може бути представлена як С3Нn, де n позначає кількість атомів Гідрогену в сполуці. Однак, для точного визначення формули потрібно мати додаткові дані, наприклад, масу сполуки або кількість атомів Гідрогену. З відносною густиною сполуки за воднем становить 22 неможливо однозначно визначити точну формулу вуглеводню.
Амфотерні свойства амінокислот проявляються в реакціях, де вони можуть виступати як кислоти або луги, тобто вони можуть приймати або віддавати протони (H+). Проявлення амфотерних властивостей амінокислот зумовлене наявністю в їх структурі карбоксильної групи (-COOH) і аміногрупи (-NH2), які можуть піддаватися протонному зміщенню. Ось декілька прикладів реакцій, в яких проявляються амфотерні властивості амінокислот:
1. Протонування карбоксильної групи: Амінокислота може взаємодіяти з кислотою, приймаючи протон на карбоксильній групі. Наприклад, гліцин (Gly) може протонуватися з утворенням іону гліцинію (+NH3-CH2-COOH).
2. Протонування аміногрупи: Амінокислота може взаємодіяти з лугом, віддаючи протон з аміногрупи. Наприклад, лізин (Lys) може втрачати протон з аміногрупи при реакції з лугом, утворюючи іон лізину (-NH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-COOH).
3. Зворотна деамінувальна реакція: Деякі амінокислоти можуть втрачати аміногрупу і утворювати кетогрупу. Наприклад, серин (Ser) може піддаватися деамінуванню з утворенням пірувату.
4. Амфотерний гідроліз: Амінокислоти можуть піддаватися гідролізу під дією кислот або лугів. При цьому карбоксильна група може реагувати з лугами, а аміногрупа - з кислотами.
Це лише кілька прикладів реакцій
, де амфотерні свойства амінокислот проявляються. Кожна амінокислота може мати свої специфічні реакції та проявляти амфотерні властивості в різних умовах.
1. Щоб обчислити кількість речовини вуглекислого газу, необхідно знати кількість молекул та число Авогадро. Число Авогадро становить 6.022 × 10^23 молекул на моль. Тому, кількість речовини вуглекислого газу дорівнює:
Кількість речовини = (кількість молекул) / (число Авогадро)
= (3.01 × 10^22) / (6.022 × 10^23)
≈ 0.0499 моль
2. Щоб обчислити масу ферум (II) оксиду, необхідно знати молярну масу цієї речовини. Молярна маса FeO становить 71.85 г/моль. Тому, маса ферум (II) оксиду дорівнює:
Маса = (кількість речовини) × (молярна маса)
= (0.2 моль) × (71.85 г/моль)
= 14.37 г
3. Щоб обчислити кількість речовини ферум (III) сульфату, необхідно знати масу цієї речовини та її молярну масу. Молярна маса Fe2(SO4)3 становить 399.88 г/моль. Тому, кількість речовини ферум (III) сульфату дорівнює:
Кількість речовини = (маса) / (молярна маса)
= 8 г / 399.88 г/моль
≈ 0.020 моль
4. Щоб обчислити кількість молекул у хлорі, необхідно знати об'єм газу та число Авогадро. Один моль газу при нормальних умовах (н.у.) займає об'єм 22.4 літра. Тому, кількість молекул дорівнює:
Кількість молекул = (об'єм газу) × (число Авогадро) / (об'єм одного моля газу)
= 4.48 л × 6.022 × 10^23 молекул/моль / 22.4 л/моль
≈ 1.21 × 10^23 мол
екул
5. Формула вуглеводню з 3 атомами Карбону і деякою кількістю атомів Гідрогену може бути представлена як С3Нn, де n позначає кількість атомів Гідрогену в сполуці. Однак, для точного визначення формули потрібно мати додаткові дані, наприклад, масу сполуки або кількість атомів Гідрогену. З відносною густиною сполуки за воднем становить 22 неможливо однозначно визначити точну формулу вуглеводню.
Амфотерні свойства амінокислот проявляються в реакціях, де вони можуть виступати як кислоти або луги, тобто вони можуть приймати або віддавати протони (H+). Проявлення амфотерних властивостей амінокислот зумовлене наявністю в їх структурі карбоксильної групи (-COOH) і аміногрупи (-NH2), які можуть піддаватися протонному зміщенню. Ось декілька прикладів реакцій, в яких проявляються амфотерні властивості амінокислот:
1. Протонування карбоксильної групи: Амінокислота може взаємодіяти з кислотою, приймаючи протон на карбоксильній групі. Наприклад, гліцин (Gly) може протонуватися з утворенням іону гліцинію (+NH3-CH2-COOH).
2. Протонування аміногрупи: Амінокислота може взаємодіяти з лугом, віддаючи протон з аміногрупи. Наприклад, лізин (Lys) може втрачати протон з аміногрупи при реакції з лугом, утворюючи іон лізину (-NH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-COOH).
3. Зворотна деамінувальна реакція: Деякі амінокислоти можуть втрачати аміногрупу і утворювати кетогрупу. Наприклад, серин (Ser) може піддаватися деамінуванню з утворенням пірувату.
4. Амфотерний гідроліз: Амінокислоти можуть піддаватися гідролізу під дією кислот або лугів. При цьому карбоксильна група може реагувати з лугами, а аміногрупа - з кислотами.
Це лише кілька прикладів реакцій
, де амфотерні свойства амінокислот проявляються. Кожна амінокислота може мати свої специфічні реакції та проявляти амфотерні властивості в різних умовах.