так для начала мы записываем скелет реакция, мы вместо металла обозначали его иксом ( Х ). Нам известно что металл одновалентен, т.к находится вместе с калием в первой группе. После того как мы уравняли молекулярное уравнение, мы ставим нам известные значения. Масса образовавшегося оксида нам неинтересно, но благодаря ей мы по закону Ломоносова нашли массу кислорода. Закон Ломоносова " масса веществ вступивших в реакцию, равна массе веществ образовавшихся в результате реакции". Чтобы найти неизвестный элемент, нужно для начала найти его молекулярную масса, и для этого мы находи молекулярную массу кислорода(она равна 32г). И все крест на крест умножаем делим значения и в результате нашили молекулярную массу металла, она равна 28, но перед иксом (Х) стоит коэффициент "4", а это значит что у нас четыре молекулы металла, следовательно чтоб найти реальную масса мы 28 делим на 4, ответ 7.
Смотрим в таблицу Менделеева, находим металл в первой группе атомной массой 7-ь. Это Литий (Li).
Фосфатні пральні порошки провокують хвороби нирок, печінки, легенів і навіть мозку. Як уберегтися від хімічної атаки у ванній?
З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?
Шкідливе знешкодження плям
Донеччанка Тамара Мишкіна якось помітила, що після прання в неї починають свербіти й червоніти руки. Домогосподарка звернулася до лікаря, і фахівець порадив змінити пральний порошок. Придбавши менш розрекламований засіб, з часом жінка позбулася алергії. А що подібні проблеми можуть виникнути саме після користування пральним порошком, стверджує і керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86" Ольга Цигульова.
- Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функції нирок, печінки та обміну речовин - такі наслідки тривалого використання певних виробів побутової хімії виявили вчені, - зазначає експерт. - Під час дослідження з'ясували, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі - фосфатах (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Про останні, до речі, часто згадують рекламісти. Проте вони говорять лише, що ПАР можуть добре відіпрати бруд, а от наскільки вони небезпечні, в рекламних сюжетах ніхто не згадує.
Та якщо розібратися, то, мабуть, найнебезпечнішим ворогом нашого здоров'я є саме ПАР - чи не основні діючі речовини всіх пральних порошків. Вони не тільки видаляють забруднення з поверхні речей. Ці речовини хімічно споріднені з певними компонентами мембран клітин людини і тварини і, потрапивши в організм, скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром. При певній концентрації ці речовини здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів - порушувати функцію і саму цілісність клітини. І це ще не все. ПАР можуть накопичуватися в органах. За твердженнями науковців, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці - 0,6%.
Учені наполягають, що дія ПАР подібна до деяких видів отрут. Вони можуть спричинити емфізему легень, пошкодити клітини печінки. А це провокує збільшення рівня холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Можуть впливати на фізико-хімічні показники крові та завдати серйозного удару по імунній системі.
Найагресивніші у своїх діях - аніонні ПАР (а-ПАР). Ці речовини можуть провокувати розвиток алергії, ураження печінки, нирок, мозку, легенів. Це одна з головних причин, чому в деяких країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків. У деяких країнах їхній вміст не повинен перевищувати 2-7%.
7г 8г 15г
4Х + О2 -> 2Х2О
Mr-?Mr-32г
Mr(X/4) = 7г • 32г /8г = 28
Х=28/4=7г (это металл литий (Li))
Объяснение:
так для начала мы записываем скелет реакция, мы вместо металла обозначали его иксом ( Х ). Нам известно что металл одновалентен, т.к находится вместе с калием в первой группе. После того как мы уравняли молекулярное уравнение, мы ставим нам известные значения. Масса образовавшегося оксида нам неинтересно, но благодаря ей мы по закону Ломоносова нашли массу кислорода. Закон Ломоносова " масса веществ вступивших в реакцию, равна массе веществ образовавшихся в результате реакции". Чтобы найти неизвестный элемент, нужно для начала найти его молекулярную масса, и для этого мы находи молекулярную массу кислорода(она равна 32г). И все крест на крест умножаем делим значения и в результате нашили молекулярную массу металла, она равна 28, но перед иксом (Х) стоит коэффициент "4", а это значит что у нас четыре молекулы металла, следовательно чтоб найти реальную масса мы 28 делим на 4, ответ 7.
Смотрим в таблицу Менделеева, находим металл в первой группе атомной массой 7-ь. Это Литий (Li).
Фосфатні пральні порошки провокують хвороби нирок, печінки, легенів і навіть мозку. Як уберегтися від хімічної атаки у ванній?
З кожним днем наше життя стає дедалі комфортнішим. Проте все має свою ціну, і цей самий комфорт - не виняток. Побутова хімія, котру представляють і пральні порошки, справді дуже успішно бореться із забрудненнями та плямами на одязі. От тільки як саме ці засоби впливають на наше здоров'я, пересічному споживачеві ніхто не розповідає. Та якщо розібратися, побутова хімія зовсім не безневинна, як переконує реклама. Звичайнісінький пральний порошок може стати причиною алергій, дерматитів, респіраторних і цілого "букету" інших хвороб. Як убезпечити себе від такої загрози?
Шкідливе знешкодження плям
Донеччанка Тамара Мишкіна якось помітила, що після прання в неї починають свербіти й червоніти руки. Домогосподарка звернулася до лікаря, і фахівець порадив змінити пральний порошок. Придбавши менш розрекламований засіб, з часом жінка позбулася алергії. А що подібні проблеми можуть виникнути саме після користування пральним порошком, стверджує і керівник програми з хімічної безпеки Всеукраїнської екологічної громадської організації "МАМА-86" Ольга Цигульова.
- Алергічні захворювання шкіри, ураження дихальних шляхів, порушення функції нирок, печінки та обміну речовин - такі наслідки тривалого використання певних виробів побутової хімії виявили вчені, - зазначає експерт. - Під час дослідження з'ясували, що головна небезпека синтетичних миючих засобів, а саме пральних порошків, ховається в їхньому складі - фосфатах (ортофосфат натрію, триполіфосфат натрію) та поверхнево-активних речовинах (ПАР). Про останні, до речі, часто згадують рекламісти. Проте вони говорять лише, що ПАР можуть добре відіпрати бруд, а от наскільки вони небезпечні, в рекламних сюжетах ніхто не згадує.
Та якщо розібратися, то, мабуть, найнебезпечнішим ворогом нашого здоров'я є саме ПАР - чи не основні діючі речовини всіх пральних порошків. Вони не тільки видаляють забруднення з поверхні речей. Ці речовини хімічно споріднені з певними компонентами мембран клітин людини і тварини і, потрапивши в організм, скупчуються на клітинних мембранах, покриваючи їх поверхню тонким шаром. При певній концентрації ці речовини здатні викликати порушення найважливіших біохімічних процесів - порушувати функцію і саму цілісність клітини. І це ще не все. ПАР можуть накопичуватися в органах. За твердженнями науковців, у середньому в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці - 0,6%.
Учені наполягають, що дія ПАР подібна до деяких видів отрут. Вони можуть спричинити емфізему легень, пошкодити клітини печінки. А це провокує збільшення рівня холестерину, порушуючи передачу нервових імпульсів в центральній і периферичній нервовій системі. Можуть впливати на фізико-хімічні показники крові та завдати серйозного удару по імунній системі.
Найагресивніші у своїх діях - аніонні ПАР (а-ПАР). Ці речовини можуть провокувати розвиток алергії, ураження печінки, нирок, мозку, легенів. Це одна з головних причин, чому в деяких країнах Західної Європи діють суворі обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків. У деяких країнах їхній вміст не повинен перевищувати 2-7%.