Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.
Мета́ли (від грец. μέταλλον — «шахта», «кар'єр», «добування з надр землі»)[1] — клас хімічних елементів і речовин з такими хімічними та фізичними властивостями:
добре проводять електричний струм і тепло,
непрозорі, але здатні відбивати світло (мають металічний блиск),
ковкі, що дозволяє надавати виробам з них потрібної форми та розвальцьовувати їх,
пластичні, що дає можливість витягати їх у тонкий дріт.
за участі у хімічних реакціях є донорами електронів (віддають електрони).
У твердому стані мають кристалічну будову (часто кубічні або гексагональні ґратки), відзначаються ковкістю. Атоми металів мають низькі енергії йонізації та малу спорідненість до електрона, отже легко втрачають електрони з утворенням катіонів. У сполуки зазвичай входять як катіони. В комплексах, де вони виступають центральними атомами, несуть позитивний заряд. Зв'язок атомів у металічних кристалах зумовлений надзвичайною рухливістю валентних електронів у кристалічних ґратках, утворених позитивними металічними йонами. В атомах металів 1 і 2 (лужні і лужноземельні метали) та 13—17 груп заповнюються s i p електронні підоболонки атомів, у металах d- та f-блоків — підоболонки d (перехідні метали) і f (лантаноїди і актиноїди). Близько 80 % хімічних елементів є металами.
1. Составим уравнение реакции:
4Al + 3O2 = 2Al2O3;
2. определяем химические количества алюминия, оксида алюминия и вступающего в реакцию кислорода:
n (Al) = m (Al) : M (Al) = 5,4 : 27 = 0,2 моль;
n (Al2O3) = n (A) : 2 = 0,2 : 2 = 0,1 моль;
n (O2) = n (Al) * 3 : 4 = 0,2 * 3 : 4 = 0,15 моль;
3. рассчитываем массы:
m (Al2O3) = n (Al2O3) * M (Al2O3);
M (Al2O3) = 2 * 27 + 3 * 16 = 102 г/моль;
m (Al2O3) = 0,1 * 102 = 10,2 г;
m (O2) = n (O2) * M (O2) = 0,15 * 32 = 4,8 г.
ответ: 10,2 г Al2O3 содержит 4,8 г кислорода.