1. Чим татарин-купець пригостив Павлуся? 2. На чому хлопець їхав з татарами, які купили його у харциза?
3. Про що думав Павлусь, перебуваючи в оточенні татарських купців?
4. Як почував себе хлопець у татарських купців?
5. Чому татарам-купцям сподобався Павлусь?
6. Як татари ставилися до християнської віри?
7. Ким був Сулейман-ефенді?
8. Як називаються татарські селища?
9. Кому привіз Сулейман-ефенді Павлуся?
10. Із ким потоваришував хлопчик у неволі?
11. За що хотіли покарати Павлуся?
12. Якою була татарська зима?
13.Про яке народне свято згадує Павлусь під час перебування у ДевлетГірея?
14.Протягом якого терміну посланці татарського хана розшукували його син
15. Що зробив Павлусь, дізнавшись, що Мустафа-ага повертається.
16. Кого з героїв твору стосується думка Павлуся: «Яке мені діло до нього!
Добре, що живі; тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв...»:
17. Чому, на думку Павлуся, небезпечно було повертатися додому взимку?
18. Як Девлет-Гірей поводився з хлопцем?
19. Що попросили брат з сестрою у татарського хана за свою правдиву
розповідь про Мустафу-агу
20 Чому Павло вимушений був застосовувати хитрість перед ханом про те,
що саме Ганнуся обізнана, як склалася доля Мустафи-аги в козацькому
полоні?
21. Кого Павлусь просить викупити із неволі?
22. Ким він доводиться хлопчику?

моральні цінності :

підтримка, взаємодо взаємодовіра, вірність, щирість

Мені дуже сподобався цей твір. Джим Ґудзик виявився справжнім героєм! Думаю, ніхто не сподівався на це, адже на початку твору мовиться, що він справжній бешкетник! Я дуже засумувала, коли дізналася, що Лукас вирішив поїхати, а з ним і Джим. Напевно мама Джима дуже розхвилювался, але яка ж це радість була коли друзі повернулися додому і навіть збільшили свою маленьку батьківщину. Раджу всім прочитати цю повість.

тихотворение «Неохотно и несмело» создает олицетворенный образ природы. Место действия – земля и небо, они же главные персонажи, гроза – это их сложные и противоречивые взаимоотношения. Природа полна движения (ветер посвистывает, пламень молний летучий, пыль вихрем летит, земля в смятенье). И снова поэт дает почувствовать приближение праздника. Хотя «неохотно и несмело» смотрит солнце, «исподболья» поглядывает на поля и гром «все сердитей», а земля «принахмурилась», но все же природу красит этот гнев – «зеленеющие нивы зеленее под грозой», и гроза несет блаженство сияния: «И в сиянье потонула вся смятенная земля».

Много общего с фольклорным олицетворения найдем мы и в стихотворении Тютчева «Неохотно и несмело смотрит солнце на поля» (1849). Простонародное словечко «чу» и такие обороты, как «принахмурилась земля» (эпитет в стиле Кольцова) и «Солнце раз еще взглянуло Исподлобья на поля» сближают это стихотворение с фольклором и в чисто лексическом отношении.