1). ДЖОРДЖ ПЛЕЙТЕН, ГЕРОЙ ТВОРУ А. АЗІМОВА «ФАХ», ВТІК З ІНТЕРНАТУ, ЩОБ:
А. ПОБУВАТИ НА ОЛІМПІАДІ;
Б. ПОБАЧИТИ КОХАНУ ДІВЧИНУ;
В. ДО СВОЇЙ РОДИНІ МАТЕРІАЛЬНО;
В. УНИКНУТИ ПОКАРАННЯ.
2). ДЖ. ПЛЕЙТЕН ВІДРІЗНЯВСЯ ВІД СВОЇХ ОДНОЛІТКІВ ТИМ, ЩО:
А. БУВ СИЛЬНИЙ, ЗАЙМАВСЯ СПОРТОМ;
Б. ВОЛОДІВ ТЕЛЕПАТІЄЮ;
В. ЧИТАВ КНИГИ, ЗАЙМАВСЯ САМООСВІТОЮ;
Г. БУВ ВИХІДЦЕМ З ІНШОЇ ПЛАНЕТИ.
3. СОФІ ( « МАНДРІВНИЙ ЗАМОК ХАУЛА») УКЛАЛА УГОДУ З :
А. ВІДЬМОЮ ПУСТИРИЩ;
Б. ДЕМОНОМ ВОГНЮ;
В. ХАУЛОМ;
Г. САЛІМАНОМ.
4. ТВІР « МАНДРІВНИЙ ЗАМОК ХАУЛА» :
А. ЗАКІНЧУТЬСЯ ТВІР НЕЩАСЛИВО ДЛЯ ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ;
Б. ЗОБРАЖУЮТЬСЯ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ СУЧАСНОЇ ДОБИ;
В. МАЧУХА ТА ПАДЧЕРКА ДРУЖАТЬ, ПРИГОДИ ВИПАДАЮТЬ СТАРШІЙ СЕСТРІ;
Г. НЕМАЄ ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА.
5. НАЙБІЛЬШИМ ЗАХОПЛЕННЯМ МЕГГІ, ГЕРОЇНІ «ЧОРНИЛЬНЕ СЕРЦЕ» БУЛО:
А. ЧИТАННЯ КНИЖОК;
Б. ВИШИВАННЯ;
В. МАЛЮВАННЯ;
Г.СПІВ, ТАНЦІ.
6. ДЖ.ПЛЕЙТЕН ПІСЛЯ МЕДКОМІСІЇ ОПИНИВСЯ:
А. В ІНТЕРНАТІ; Б. У ВИЩІЙ ШКОЛІ; В. У ЛІКАРНІ; Г. НА ПЛАНЕТІ НОВІЇ.
7. ДЖ. ПЛЕЙТЕН ВІВ ДІАЛОГ З ПРЕДСТАВНИКАМИ НОВІЇ ПРО :

А.НЕДОЛІКИ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ;
Б. СИСТЕМУ ПРОФЕСІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ;
В. ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ І СВОБОД;
Г. ПРО ЗНАЧЕННЯ ДРУЖБИ ДЛЯ ЗГУРТУВАННЯ СУСПІЛЬСТВА.
8. СОФІ, ГЕРОЇНЮ «МАНДРІВНИЙ ЗАМОК ХАУЛА», ВІДЬМА ПЕРЕТВОРИЛА НА:
А. ЦАРІВНУ-ЖАБУ;
Б.ДУЖЕ НЕКРАСИВУ ДІВЧИНУ;
В. СТАРУ БАБУСЮ;
Г. КАМ*ЯНУ СКУЛЬПТУРУ.
9. ІЗ ГЕРОЯМИ ТВОРУ «МАНДРІВНИЙ ЗАМОК ХАУЛА» ВІДБУЛИСЯ НЕ ЛИШЕ ЗОВНІШНІ
ЗМІНИ, А Й ВНУТРІШНІ:
А. СТАЛИ ЗАМКНЕНИМИ ТА ВІДЛЮДЬКУВАТИМИ, ТІШИЛИСЯ ЛИШЕ СВОЇМИ ПОЧУТТЯМИ;
Б. СОФІ СТАЛА ВПЕВНЕНІШОЮ, А ХАУЛ - УВАЖНІШИМ ДО ПРОХАНЬ;
В. ВОНИ ПОЧАЛИ ЗАЗДРИТИ ТИМ, ХТО НЕ ЗАЗНАВ ТАКИХ ВИПРОБУВАНЬ ДОЛІ, ЯК ВОНИ;
Г. СОФІ СТАЛА БЕЗТУРБОТНОЮ, А ХАУЛ – ЗЛИМ І ПОХМУРИМ.
10. МЕГГІ («ЧОРНИЛЬНЕ СЕРЦЕ») МАЛА ЗДАТНІСТЬ:
А. «ОЖИВЛЯТИ КНИГИ»;
Б. РОЗУМІТИ МОВУ ТВАРИН;
В. ПЕРЕТВОРЮВАТИСЯ НА НЕВИДИМКУ;
Г. ПЕРЕВТІЛЮВАТИСЯ В БУДЬ-КОГО ІЗ ГЕРОЇВ ТВОРУ, ЯКИЙ ВОНА ЧИТАЄ.

Поезія кохання шотландського поета р. бернса зачаровує щирістю, мелодійністю та простодушністю. у його віршах ідеться про почуття звичайної людини, яка сумує, радіє, страждає і вірить у щастя. сам бернс сприймав кохання як надзвичайно важливе джерело натхнення: «безперечно, існує безпосередній зв’язок між любов’ю, музикою і віршами, — стверджував митець. — любов — це світлий дар природи. можу сказати про себе, що я ніколи не мав жодної думки чи схильності стати поетом, доки не закохався. а тоді рима і мелодія стали… голосом мого серця». у своїх віршах він поетизував образ гарної дівчини (bonnie lass). але за життя р. бернса шотландські красуні насміхалися над ним і чекали, коли ж співець дівочої краси зустріне справжнє кохання. це трапилося 1785 р., коли р. бернс познайомився з джин армор. вони поклялись одне одному у вірності. за давнім каледонським звичаєм вони підписали шлюбний контракт, у якому перед богом навіки оголосили себе чоловіком і дружиною. на шляху до щастя подружжю довелося багато й виснажливо працювати, пережити скруту й розлуку. однак вони таки зуміли зберегти найважливіше — своє кохання. багатий батько джин не дав дозволу на шлюб і почав судове переслідування молодого поета. а р. бернс був бідним, тому мусив тривалий час переховуватися. потрапивши до м. единбурга, поет опублікував свої вірші, які пізніше ввійшли до його зібрання творів. так він здобув популярність. а кохання жило в його серці. у 1788 р. він узяв офіційний шлюб із джин армор. до речі, першим слухачем його творів була саме вона. поезію «моя любов — рожевий квіт…», як і багато інших ліричних віршів, бернс присвятив дружині — жінці, яка стала його долею. цей твір випромінює життєрадісну віру у всепереможну силу справжнього кохання. вірш «a red, red rose» уперше з’явився в 1794 р. в журналі «scots songs», виданий за сприяння популяризатора шотландських пісень п. урбані, з яким певний час співпрацював р. бернс. поет щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому. у передмові до твору п. урбані писав, що вірш «a red, red rose» він отримав від «відомого шотландського поета», який почув подібні слова з уст простої сільської дівчини. у шотландському діалекті ійської мови слово любов— luve в оригіналі вірша використовується на позначення дієслова любити, але воно пишеться з великої літери в значенні кохана.

Главные герои: барин николай алексеевич и крестьянка надежда любовь- это самое светлое чувство, но, к сожалению, оно часто приносит нам страдания. безответная любовь, разлука влюбленных людей или преграды, мешающие быть вместе. например, различие в социальном статусе. именно эта проблема затрагивается в произведении бунина и. а. "темные аллеи". автор раскрывает эту проблему на примере главных героев. в обществе того времени существовало жесткое правило, согласно которому брак между людьми различных сословий невозможен. любовь между барином николаем алексеевичем и крестьянкой надеждой возникла несмотря ни на что, но ей не суждено было стать счастливой. николай алексеевич оставил надежду и остался несчастлив в личной жизни. крестьянка надежда пронесла свою любовь через всю жизнь и тоже осталась одна. она не смогла простить его за причиненные страдания, так как он так и остался самым дорогим человеком в ее жизни. николай алексеевич обязан был следовать правилам, установленным в обществе, и не рискнул пойти против них. ведь если бы он решился жениться на надежде, то встретил бы непонимание и презрение окружающих. а бедной надежде более ничего и не оставалось, как смириться со своей судьбой. светлые аллеи любви между барином и крестьянкой невозможны были в те времена, но эта проблема уже не личная, а общественная. в наше время союз между людьми из разных слоев уже вполне возможен, так как границы между социальными классами стали менее четкими. при определенных обстоятельствах барин может стать крестьянином, а крестьянка барыней, от происхождения так много уже не зависит. в своем произведении бунин и. а. хотел передать драматичность судеб героев, которые расстались, будучи влюбленными . любовь в этом мире оказалась особенно хрупкой и обреченной. однако, любовь героев осветила всю их жизнь и осталась в памяти обоих лучшими мгновениями. драматичная и, в то же время, романтично-прекрасная.