1.К какому жанру относится рассказ «Не скажу»? 2.Почему автор использует это жанр?
3.Какие литературные параллели возникают у читателя в связи с фамилией
главного героя (Павла Мышкина)?
4.На каких принципах строится семья (микрокосм Вселенной) Мышкиных?
5.Какую роль в сюжете рассказа играет потеря письма, написанного Варей?
6.В чем состоит интрига рассказа?
1.В чём проявляется незадачливость Павлика?
8.Какие комические ситуации возникают в рассказе?
9.0 чём говорит читателям Вари о скрипке для папы? Почему
девочка обращается с этой к Деду Морозу?
10.В чём заключается явление новогоднего чуда в рассказе? Кто в результате
награждён, а кто наказан?
11.Реплика Вари послужила названием рассказа. Почему?
12.Какие детали играют важную роль в развитии сюжета?
"Погода стояла прекрасная. Солнце поднялось по безоблачному небу к зениту. Лучи его падали на землю почти отвесно. На открытой равнине жара была бы нестерпимая, но под непроницаемым зелёным сводом её нетрудно было переносить". "Всё чаще в лесу стали встречаться заболоченные места. Под ногами хлюпала вода. Сливаясь вместе, её струйки питали притоки уже знакомой путешественникам речки. Некоторые притоки были так широки и полноводны, что приходилось искать брод...". "Низкие и топкие берега речек густо заросли тростником".
Старший, Остап, почав з того свою науку, що першого ж року втік додому. Остап мав славу одного з найкращих товаришів. Він рідко верховодив у зухвалих витівках. Один із перших ставав під знамена спритних бурсаків і ніколи й ні за яких обставин не виказував своїх товаришів; ніякі канчуки й різки не присилували б його таке вчинити. Він був твердий до всяких спокус, опріч війни та бучної гулянки; принаймні ніколи ні про що інше майже й не думав. Він був прямодушний з рівнею своєю. Він був добрий до такої міри, до якої міг бути добрий юнак із такою натурою і в такий суворий час. Коли б Остап не кинувся в саму середину: вибив ґноти в шістьох гармашів… А на Остапа вже наскочило раптом шестеро; та лихої години, видно, наскочили: з одного скотилася голова, другий перевернувся, вдступивши; списом проколото ребро третьому… – Дай же, Боже, щоб усі, які тут стоять єретики, не почули, нечестивці, як мучиться християнин! Щоб жоден із нас не промовив жодного слова. Остап терпів тортури й катування, як велетень: ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді, коли почали перебивати йому руки й ноги… Він не хотів би чути плачу та жалів слабосилої матері чи несамовитого голосіння жінки, що рве на собі волосся та б’є руками білі груди; хотів би він тепер побачити з твердою волею чоловіка, який мудрим своїм словом підбадьорив би його й потішив.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/taras-bulba-harakteristika-ostapa/