1. Какова основная мысль произведения М. М. Пришвина «Кладовая солнца»? A) Восхищение природными богатствами. В) Прославление крепкой дружбы. C) Воспевание трудового подвига. D) Преклонение перед подвигом.
Вромане и.с. тургенева "отцы и дети" изображена россия конца пятидесятых годов 19 века, в то время когда демократическое движение только-только набирало свою силу. и в результате этого возникает конфликт между разными слоями общества- между теми, кто был сторонником либеральных взглядов и между теми, кто придерживался демократических воззрений. в связи с этим роман и.с. тургенева, конечно же вызвал огромное количество споров и мнений. по своей натуре либерал-постипенец тургенев создает революционера-демократа базарова, стремившегося сделать какие-то перемены, народу, но абсолютно бессмысленно, поскольку он (базаров), как и многие молодые люди революционных взглядов, полагал, что знает мужика. и не догадывался, что мужик принимает его "за шута горохового" и уверен , что "барин" его не понимает на мой взгляд, базаров, несомненно, герой романа. он меня привлекает своей целеустремленностью, независимостью, индивидуальностью, твердой точкой зрения, в нем нет фальши, он такой какой он есть. однако, он-нигилист и отвергает то, чего не знает. он отторгает неизведанное, не пощупанное своими руками. конечно так жить проще, но, на мой взгляд, это базарову казалось, что он и любовь, вещи никак не совместимые, а влюбившись в анну сергеевну, он не хотел признавать перед самим собой этих нормальных, человеческих чувств, и все же оставаясь с собой наедине, евгений признает свою влюбленность. он, который предельно человеческое сознание, сводя психические явления к элементарным, - влюбился? ! у базарова есть свое собственное понятие о правильном устройстве общества, его основой он считает труд человека, а не разделение общества на тех. кто работает и тех, кто бездельничает. базарову не нужны политические учреждения вроде парламента, где при сохранении класса собственников бедные не от нищеты. базарову чуждо учение о так называемых политических свободах, когда дворянство много обещает, но так мало делает. он считает, что "благородное кипение" либеральных болтунов- пустяки; убежден, что неизбежна драка с " княжеским отродьем". в этом он и близок и далек от нашего времени. с одной стороны уже не существуют два противоборствующих класса, а с другой - люди, стоящие у власти часто больше говорят, обещают, а реформы пробуксовывают. мне базаров импанирует своим отношением к труду. в этом евгений вполне современен. я считаю, что если каждому человеку относиться к своей работе так благородно, серьёзно, добросовестно, то исчезли бы многие надуманные проблемы в обществе. естественной остаётся проблема" отцов и детей ". мир, человечество находятся в постоянном развитии и поэтому каждое новое поколение входит в тот или иной конфликт с "отцами". иногда он бывает резкий, как у базарова, иногда незаметный, размытый. но каждый раз молодые люди ищут свой непроторенный, пусть и не всегда правильный путь.
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.