1.Кто ухаживал за Гриневым? - «Проснувшись, подозвал я Савельича и вместо его увидел перед собою Марью Ивановну; ангельский голос ее меня приветствовал» . «Все семейство коменданта за мною ухаживало» .
2.Что воскресило Петра Андреевича? -« Счастие воскресило меня. Она будет моя! она меня любит! Эта мысль наполняла все мое существование» .
3.Как отец отреагировал на письмо сына? -« Жестокие выражения, на которые батюшка не поскупился, глубоко оскорбили меня. Пренебрежение, с каким он упоминал о Марье Ивановне, казалось мне столь же непристойным, как и несправедливым» .
4.Как изменилось положение Гринева? - «Марья Ивановна почти со мною не говорила и всячески старалась избегать меня. Дом коменданта стал для меня постыл. Мало-помалу приучился я сидеть один у себя дома… Дух мой упал. Я боялся или сойти с ума, или удариться в распутство. Неожиданные происшествия, имевшие важное влияние на всю мою жизнь, дали вдруг моей душе сильное и благое потрясение» .
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!ответ:
Глава 5.Любовь
1.Кто ухаживал за Гриневым? - «Проснувшись, подозвал я Савельича и вместо его увидел перед собою Марью Ивановну; ангельский голос ее меня приветствовал» . «Все семейство коменданта за мною ухаживало» .
2.Что воскресило Петра Андреевича? -« Счастие воскресило меня. Она будет моя! она меня любит! Эта мысль наполняла все мое существование» .
3.Как отец отреагировал на письмо сына? -« Жестокие выражения, на которые батюшка не поскупился, глубоко оскорбили меня. Пренебрежение, с каким он упоминал о Марье Ивановне, казалось мне столь же непристойным, как и несправедливым» .
4.Как изменилось положение Гринева? - «Марья Ивановна почти со мною не говорила и всячески старалась избегать меня. Дом коменданта стал для меня постыл. Мало-помалу приучился я сидеть один у себя дома… Дух мой упал. Я боялся или сойти с ума, или удариться в распутство. Неожиданные происшествия, имевшие важное влияние на всю мою жизнь, дали вдруг моей душе сильное и благое потрясение» .
Объяснение:
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!ответ:
Объяснение:
1000-7