1. С кем вместе выросла дочь Фамусова (с кем ее вместе воспитывали)? А) с Молчалиным Б) с полковником Скалозубом В) с Чацким Г) со старшей сестрой 2. В каком городе происходит действие комедии Грибоедова? А) в Петербурге Б) в Саратове В) в Москве Г) название города не указано 3. О ком из героев комедии Софья говорит: «Не человек, змея!» А её служанка, наоборот, хвалит, отмечая, что этот человек «и весел, и остёр»? А) об отце Б) о Молчалине В) о Скалозубе Г) о Чацком 4. В кого на самом деле влюблена семнадцатилетняя дочь Фамусова? А) в Чацкого Б) в буфетчика Петрушу В) в Молчалина Г) в полковника Скалозуба 5. Кем служил Молчалин в доме Фамусова? А) старшим лакеем Б) секретарем Фамусова В) учителем музыки Г) управляющим делами а» 6. Как зовут Чацкого? А) Павел Афанасьевич Б) Алексей Степанович В) Александр Андреевич Г) Сергей Сергеевич 7. Кем из московских богачей восхищается Фамусов, говоря с завистью, что тот «на золоте едал», был «весь в орденах» и «при государыне служил Екатерине»? А) Сергеем Сергеевичем Б) Алексеем Степановичем В) Максимом Петровичем Г) Иваном Ивановичем 8. Что происходит с Молчалиным во 2-ом действии комедии «Горе от ума»? А) он, плохой наездник, упал с лошади Б) Молчалин, боясь упустить богатую невесту, решается сделать предложение Софье В) Молчалин вызывает Чацкого за дерзость на дуэль Г) Фамусов выгоняет его 9. Как отреагировала Софья на то, что произошло с Молчалиным»? А) ушла вместе с ним из родительского дома Б) лишилась чувств (упала в обморок) В) стала плакать и отговаривать Молчалина от дуэли Г) упрашивает отца дать согласие на брак с Молчалиным 10. Молчалин признается, что любит дочь Фамусова «по должности». А кто ему действительно нравится? А) богатая тетушка Софьи Б) горничная Лиза В) богатая вдова-докторша Г) мадам Розье, француженка 11. Кто из героев комедии рассказывает дикую историю о «театрале», который отобрал у крепостных крестьян детей, а потом, когда разорился, распродал «Амуров и Зефиров поодиночке»? А) Фамусов Б) Молчалин В) Чацкий Г) Скалозуб 12. Фамусов рассказывает Чацкому «поучительную» историю о своём дяде-покойнике, который добился богатства и положения при дворе Екатерины (см. вопрос 3). Каким образом он стал царским фаворитом? А) подарил царице чудо-птицу В) рассказал государыне, что на неё готовится покушение Б) прославился как полководец Г) упал на балу и рассмешил царицу и придворных
Діккенс Чарльз — Різдвяна пісня у прозі, або Різдвяне оповідання з привидами (скорочено)
Цитата:
Марлей помер. Скрудж зоставив Марлеве йменна на вивісці. І після Марлевої смерті над дверима при вході в контору було написано: Скрудж і Марлей. Всі знали торгову спілку, що звалася "Скрудж і Марлей".
Якось, перед одним з найкращих днів року, перед Різдвом, старий Скрудж сидів і працював у своїй конторі. Година була холодна, похмура.
— Будьте здорові, зі Святим вечором, з веселим Різдвом, дядечку! Щасти вам, Боже! — залунав зненацька радісний голос. То говорив Скруджів племінник, хутко ввійшовши в кімнату.
— Що за дурниці! — відказав Скрудж.
— Ну, та не гнівайтеся ж, дядечку! — сказав племінник.
— Як же мені не гніватися, — бурчав дядько, — коли той світ, де я живу, заселений Такими дурнями, як ти! "Радісне Різдво"! Не говори мені такого. На Різдво платять борги без грошей; воно показує, що чоловік став на рік старший і ні на одну годину Не став багатший; це той час, коли треба лічити по книгах і бачити, що кожна стаття за всі дванадцять місяців була проти нас.
— Коли б я міг робити так, як бажаю, — скрикнув Скрудж з лютістю, — то я б кожного дурня, що шляється та славить Христа, зварив разом з його різдвяною стравою й поховав би, застромивши йому ялинку в серце!
— Дядечку! — благав племінник.
— Племіннику, — одказав суворо дядько, — святкуй собі Різдво по-своєму і не заважай мені святкувати його, як я хочу.
— Прощавай, — сказав ще раз Скрудж.
— І щасливого Нового року бажаю вам!
— Прощавай, — знов промовив Скрудж. Але, незважаючи на все це, племінник вийшов із хати, не промовивши жодного гнівного слова. Він зупинився коло вхідних дверей, щоб побажати й Писареві щасливих свят, той, хоч уже мало не зовсім замерз, але був тепліший від Скруджа, від щирого серця відповів на привітання.
Переказ:
Так само Скрудж не відповів на щирість джентельменів, що збирали гроші для бідних, і різдвяну пісню хлопчика, що колядував під вікнами.
Коли Скрудж повернувся додому, то замість молотка-колотушки побачив обличчя колишнього компаньйона — Марлі.
Цитата:
— Дурниці! — сказав знов Скрудж. — Не хочу цьому вірити.
Але він таки змінився в лиці, як привид, не спиняючися, перейшов крізь двері, увійшов у кімнату і встав перед ним. Коли він входив, згасаюче полум'я спалахнуло, немов хотіло сказати: "Я знаю, це — Марлеєва тінь!" — і знов померкло.
Определение места героя среди других персонажей.
2. Степень участия и его роль в конфликте.
3. Анализ имени.
4. Портрет. Внешний облик, как он дан автором и в восприятии других персонажей.
5. Речевая характеристика.
6. Описание предметов быта, жилища, одежды, условий жизни как средство самовыражения героя.
7. Семья, полученное воспитание, история жизни. Род занятий.
8. Черты характера. Эволюция личности в процессе развития сюжета.
9. Поступки и мотивы поведения, в которых герой проявляет себя наиболее ярко.
10. Прямая авторская характеристика. Отношение к герою других персонажей произведения.
11. Сопоставление с другими персонажами или литературным героем другого автора.
12. Оценка литературного персонажа его современниками.
13. Герой как порождение своей эпохи и выразитель определенного мировоззрения. Определение типического и индивидуального в литературном герое.
14. Ваше личное отношение к персонажу и такому типу людей в жизни.