1. Укажіть речення з відокремленим членом речення.
А Я стрівся з друзями в рожеві сутінки лапатої зими.
Б Дим стелиться від гори до гори синім туманом.
В Десь за юртою почувся молодий жіночий голос.
Г Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє синіми розкиданими хатами.

2. Укажіть речення з відокремленим означенням.
А Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку.
Б Теплий вітер цілує каштани, колихаючи віти смутні.
В Обвіяний духом поезії пісень, неба, квіток, він неначе бачив душею свою Україну.
Г Співає, легко посміхаючись, молодий запорожець Трохим.

3. Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.
Б Хмари завирували, закипіли і тяжко рушили вперед, опускаючись все нижче…
В На відміну від нас усіх, Андрій серйозно займався математикою.
Г Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі ручки.

4. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.
А Він, пригинаючись, прикривав рукою очі і все більше вгрузав у сніги.
Б Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки в високості.
В Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі.
Г Альбатроси, морські мандрівники, йшли назустріч людям.

5. Укажіть речення з відокремленим додатком.
А На його дворі, замість похилої хати, стояв веселий будинок.
Б Співає, легко посміхаючись, молодий запорожець Трохим.
В Лукаш, зачарований музикою лісу, зупинився на галявині.
Г Пейзаж, тобто опис природи, відіграє композиційну роль.

6. Подане речення Схиливши голову на руки, сидів батько біля столу ускладнене…
А відокремленою обставиною
Б відокремленим означенням
В відокремленою прикладкою
Г відокремленим додатком

7. Укажіть правильне твердження.
А відокремлені члени речення виражають основне повідомлення або доповнюють основне твердження
Б відокремлюватися можуть другорядні члени речення
В непоширені означення відокремленими не бувають
Г найчастіше відокремлюються присудки

8. Укажіть речення, у якому означення відокремлюється розділові знаки опущено).
А Сходжена з`їжджена з дитинства земля багата своїми щедростями.
Б Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур`яні.
В Стояв Тарас на Чернечій горі осяяний променем сонця.
Г Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми туманами.

9. Укажіть речення, у якому не треба відокремлювати обставину.
А Христя, розпрощавшись, похилила луками додому.
Б Женя сидів зігнувшись.
В Сонце, оказавшись зранку, посунуло знову за хмари.
Г Хмари завирували, закипіли і тяжко рушили вперед, опускаючись все нижче.

10. Укажіть речення, у якому правильно відокремлено прикладку.
А Хто він учитель, і інженер, садовод я не знав.
Б Пливе Десна Довженкова ріка, оспівана у його творах.
В Частенько бували тут давні друзі Петра Антоновича Старицький, Лисенко, Драгоманов.
Г Нехай мене, Кармалюка, люди споминають.

11. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки при відокремлених прикладках.
А Рибалка, жвавий дід, відкрив ворота нам.
Б Ми, радіючи невимовно, пішли на канікули.
В З краю неба насувалися білі, наче молочні, хмари.
Г Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем.

12. Укажіть речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
А Високий і ставний, повернувся додому Яків.
Б Хвилювалося, розбуджене весняним вітерцем, жито.
В Я люблю українське село, повне шуму, повне дум.
Г І сміх, голосний розгонистий, перестрибує снігами й стихає в морозному повітрі.

13. Потребує редагування речення…
А Зібравшись на майданчику, почалось тренування.
Б Відмінно закінчивши навчальний рік, хлопець міг спокійно відпочивати.
В Приїхавши в табір , він знайшов там багато друзів.
Г Школярі, повернувшись з походу, ділилися враженнями.

14. НЕ потребує редагування речення…
А Підійшовши до села, нас застала ніч.
Б Розглядаючи редакційну пошту, я натрапив на один цікавий лист.
В У мене, лежачи на горищі, паморочилась голова.
Г Вийшовши на вулицю, мене охопив радісний настрій.

Это сказка, т.к. там ветер и солнце (невоодушевлённые) разговаривают и даже спорят, также здесь есть борьба добра и зла, то есть солнце-добро, а ветер-зло. Это художественный стиль , т.к. в сказке присутствуют характеристики художественного стиля: образность, выразительность и эмоциональность. Это повествование с элементами описания, т.к. тут есть персонажи о которых повествуется в сказке, повествуется об этой истории и описываются действия персонажей, а также их эмоции.

Объяснение: Удачи в учёбе!

Эту часть урока начнём с воссоздания обстоятельств, описанных в стихотворении и. ф. анненского. (для этого на уроке используется видеозапись концертного исполнения романса. ) произведение можно разделить на две неравные по объёму смысловые части: обобщающую (1-я строфа) , в которой содержится мотив, побудивший лирического героя высказаться, а также риторический вопрос, и эмпирическую (2–4-я строфы) , в которой содержатся “частности” — описание внешнего облика певицы, манеры исполнения, ощущений, вызванных музыкальным произведением. по жанру это стихотворение — воспоминание с элементами размышления и исповеди. это подтверждается обилием форм прошедшего времени. например, простые глагольные сказуемые, выраженные глаголами прошедшего времени (“спустились”, “осталось” — 1-я строфа) ; составные именные сказуемые с привязочной частью в форме глагола прошедшего времени (“печален был” — 2-я строфа) либо с “выпущенной” присвязочной частью (“бел” — 2-я строфа) , в именной части краткая форма имени прилагательного, слово категории состояния (“жалко было”), краткие формы страдательных причастий прошедшего времени (“было развеяно”, “пролито” — 3-я строфа) ; обособленные и необособленные согласованные определения, выраженные причастными оборотами, в состав которых входят полные формы страдательных причастий прошедшего времени (“взлелеянных в тиши” — 3-я строфа, “порванной в волненьи ” — 4-я строфа) , согласованное определение, выраженное действительным причастием прошедшего времени (“погасшие” — 1-я строфа) . в произведении насчитывается десять форм прошедшего времени и лишь две формы глаголов настоящего времени (“катятся”, “гибнут” — 4-я строфа) , что на синтаксическом уровне подтверждает определённый нами жанр стихотворения и наглядно показывает, насколько глубоко погружён лирический герой в свои воспоминания, если наблюдается столь мощный пласт прошедшего времени в сравнительно небольшом по объёму произведении. тему подсказывает название произведения: душевное состояние лирического героя после концерта. композиция всего произведения незамкнутая, открытая. в межстрофной композиции существенную роль играет повтор глагола “был” (“было”) и сочинительного союза “и” (“сиреневых, и ласковых, и звёздных” — 3-я строфа; “и нежны, и огнисты” — 4-я строфа) . эти повторы свидетельствуют о том, что впечатления переполняют, “захлёстывают” лирического героя. лирическому сюжету мы проникаемся мыслями и чувствами героя, идём вслед за ним и его воспоминаниями. название произведения, как элемент предтекста, понять степень переживаний лирического героя. он поэт, и потому натура тонкая, ранимая, восторженная, впечатлительная. очевидно, на концерте звучало сильное исполнение музыкального произведения, потрясшее лирического героя. поэт характеризует звуки как “сиреневые, ласковые, звёздные”. все эти эпитеты, выраженные именами прилагательными, принадлежат к разным семантическим группам: “сиреневый” — цвет, получаемый от смешения голубого с красным и символизирующий любовь, нежность, юность, весну, чистоту; “ласковый” — “способный вызывать ответные чувства, утешающий, обнадёживающий, успокаивающий” (ожегов с. и. словарь языка) , слово, характеризующее ощущения, состояния человека; “звёздные” — далёкие, сияющие, недосягаемые, как огни, как драгоценные камни, таинственные, освещающие мир, то есть слово, напоминающее предметный мир. названные эпитеты характеризуют звуки голоса певицы с самых неожиданных сторон. это нужно было для того, чтобы показать пение как нечто необычное, захватывающее, чарующее, будоражащее душу, в высшей степени духовное и, если хотите, божественное. так передаётся понимание и восприятие искусства. эпитет, как троп, создать образное определение явления или предмета. кроме того, с точки зрения читателя и слушателя, лирический герой