2.Прочитайте басню «Волк на псарне». Проверьте, содержит ли структура этого произведения следующие особенности
басни:
а) мораль;
б) аллегорический (иносказательный) смысл;
в) типичность описываемой ситуации;
г) характеры-персонажи;
д) осмеяние человеческих пороков и недостатков
Свои наблюдения представьте в виде таблицы или схемы.
И.А. Крылов «Волк на псарне»
Волк ночью, думая залезть в овчарню,
Попал на псарню.
Поднялся вдруг весь псарный двор.
Почуя серого так близко забияку,
Псы залились в хлевах и рвутся вон на драку;
Псари кричат: «Ахти, ребята, вор!» —
И вмиг ворота на запор;
В минуту псарня стала адом.
Бегут: иной с дубьем,
Иной с ружьем.
«Огня! — кричат, — огня!» Пришли с огнем.
Мой Волк сидит, прижавшись в угол задом,
Зубами щелкая и ощетиня шерсть,
Глазами, кажется, хотел бы всех он съесть;
Но, видя то, что тут не перед стадом
И что приходит, наконец,
Ему расчесться за овец, —
Пустился мой хитрец
В переговоры
И начал так: «Друзья, к чему весь этот шум?
Я, ваш старинный сват и кум,
Пришел мириться к вам, совсем не ради ссоры:
Забудем уставим общий лад!
А я не только впредь не трону здешних стад,
Но сам за них с другими грызться рад
И волчьей клятвой утверждаю,
Что я ...» — «Послушай-ка, сосед, —
Тут ловчий перервал в ответ, —
Ты сер, а я, приятель, сед,
И Волчью вашу я давно натуру знаю;
А потому обычай мой:
С волками иначе не делать мировой,
Как снявши шкуру с них долой».
И тут же выпустил на Волка гончих стаю
Ще в давнину книга вважалася знаком мудрості, розуму. Люди вчились читати, хоча раніше це було не кожному доступно. Але той, хто вмів, вважався розумною людиною. Адже читання розвиває уяву, поповнює словниковий запас, навчає.
Та зараз все інакше. Нажаль з розвитком технологій занепадає книжна функція. Стрімко зменшується кількість людей, які ще й досі читають книжки не заради потреби (навчання), а для свого задоволення, розвитку. Бо ж з’явились такі речі, як телевізор, інтернет тощо. Усі ці технології це добре, але книгу вони не замінять, хоч якби це на перший погляд не здавалось. Люди перестають мислити, коли перестають читати. Бо ж відомо, що телевізор надає вже готовий для сприймання матеріал, який непотрібно осмислювати, адже це вже зробив режисер. А для того, щоб прочитати книгу, потрібно осмислити самому поданий матеріал, своєю уявою. Тож виходить, що дивлячись телевізор, нам нав’язують своє сприймання інші люди. Щоб переконатись в цьому, після прочитання певної книги, перегляньте фільм до неї. Ви зрозумієте, що у ньому все не так, як ви собі уявляли.
Виявляється, і дорослі роблять інколи неприпустимі помилки. І це дуже боляче для дітей, які звикли бачити в них взірець для себе. А особливо коли ці дорослі — ваші рідні. І тоді втрачається ідеал, настає розчарування. Що робити? Як маленькій душі протистояти цій зневірі?
У повісті "Шпага Славка Беркути", Ніна Бічуя дітям було соромно за дорослих. Вони розчаровані. Юлько та Стефко навіть стали злими в ставленні до інших.
Яких же помилок припустилися дорослі, рідні наших героїв-підлітків? Наприклад:
1. Тато Юлька любить своє місто, захоплений його давньою історією, написав навіть книжку. Але в ній використав без дозволу чужі матеріали, відкриття, видаючи їх за свої знахідки.
2. Механік Комарин недостатньо добре оглянув літак перед польотом, і з ним трапилася авіакатастрофа. Загинув другий пілот, а батька Славка довго не могли розшукати. Комарин намагався знайти собі виправдання, уживав алкоголь.
3. Батько Стефка - не дбав про родину, пиячив, діти залишилися бездоглядні.
Усі ці помилки дуже сильно повпливали на формування характерів підлітків.