Что делает Базарова героем своего времени? сочинение
Что же делает Базарова героем нашего времени? В чём его индивидуальность? Чем он отличился в своём времени? Сейчас я постараюсь ответить на все эти вопросы, а потом уже будет понятно, что его всё-таки делает героем.
Для начала нужно выделить индивидуальность героя. У Базарова свой взгляд на жизнь, другие мнения его не волнуют, он уверен всегда в том, что его слова и его поступки правдивы. Базаров очень умён, его интеллекту мог бы позавидовать любой человек. Ведь это был необычайно грамотный и разумный человек. Он всегда, с самого детства был самостоятелен. Все свои проблемы, ошибки, он решал и исправлял сам, он не бежал ни к кому за , а старался делать всё сам, своей головой, своими руками и интеллектом. В произведение Тургенев воплощает образ человека, весьма уверенного в себе и непоколебимо индивидуального. Как утверждает автор, он не следует за всеми, а искренне верит в свою правоту.
Базаров реально являлся уникальным человеком. Ведь он отличался от всех. Он не верил как все в любовь и какой-то идеал. Он не видел красоты в стихах. Какими бы они не были, какие бы авторы их не писали, они его не притягивали. Картины также оставались у него в стороне. Он не видел в них ничего стоящего и прекрасного. Эмоции у него были на втором плане. В Базарове есть черта того, что он не верит в ценности, в опыт, он отрицает великих людей, но он всегда стоит на своём. Он верит только в себя и свои возможности, и больше он ни кому не доверяет. Да, можно сказать он является авторитетным молодым человеком. Он каждый день проживает как последний. Он не теряет ни минуты и не секунды на минутные удовлетворения. Он всё время инвестирует в себя и свою жизнь. Труд является для него великим счастьем. Без труда и настойчивости он попросту не может приставить свою жизнь.
Теперь перейдём к весьма главному вопросу. Почему же Базаров герой нашего времени? Потому, что его жизнь являлась трудом. Я бы даже сказал изобилием труда и дисциплины. Различные исследования и опыты в развития человечества были воплощены трудами Базарова. Он не говорит как все, а делает. Он изменяет мир, как только может в лучшую сторону, он знает на перёд как будет лучше для мира. Ведь он всегда уверен в том, что он делает. Базаров знал, что перемены в обществе необходимы, люди должны становиться умнее и мудрее, но как? Он не старается заставлять всех, нет. Он показывает собственным примером, как можно добиться перемен и результатов в своей жизни. Он никогда, никого не слушает, а зачем? Ведь мы все уникальны, и на один и тот же вопрос мы можем ответить по-разному, но любой ответ будет верным. Мы сами строем свою жизнь и мы ответственны за неё, чтобы она не в пустую!
Источник: Что делает Базарова героем своего времени? сочинение
аціональний погляд на світ — ось від чого у своїй творчості принципово відмовилися поети-символісти, серед яких французькі майстри слова кінця XIX століття Поль Верлен, Артюр Рембо та Стефан Малларме. Навколишній світ, на їхню думку, не осягнеш розумом,не побачиш очима, пізнати сутність буття можна тільки за до відчуттів, мінливих емоцій, асоціативного мислення. І тут на перший план виходить символ, образ, за до якого можна пояснити все суще, який точно відображає те явище чи поняття, що обране об'єктом опису в художньому творі.
Асоціативне мислення, яке в символістів на першому плані, знайшло своє вираження в їхній поетичній діяльності. Вірші прихильників такого мислення часто є "розмитими", частково незрозумілими читачу (кожен-бо мислить по-своєму!), однак від того не втрачають художньої вартості. Вони змушують нас зазирнути у глибінь власної душі, викликають бурю емоцій та спогадів.
Таке враження на мене справила поезія Артюра Рембо "Передчуття", де ліричний герой у час передвечірніх сутінок перебуває в солодкому стані блаженства:
Один з м'яких, блакитних вечорів...
Колючі стебла й ніжний шовк стежинки,
І рання свіжість в оксамиті килимів...
Немає тривог, переживань, неспокійних думок. Героя охоплює відчуття невагомості, душевної наповненості. Йому солодко гуляти в блакитних сутінках, а серце "любить всіх у світі".
Зображувана пора є символом душевного умиротворення, у цей час людині варто призупинити стрімкий біг і подумати над сенсом життя.
Природними асоціаціями послуговується і Поль Верлен, якого надихнув вірш Рембо про дощ. Верлен пропонує власні асоціації, наприклад потоки води — утілення депресії та суму:
І в серці вже смуток,
І зранку дощить.
Так звідки ж взялася
Поет називає дощ приводом для безталанної душі тихо заплакати, бо сум без причини й ні від чого — наслідок душевної порожнечі, "коли не від горя і не від добра".
Однак названі асоціації є зрозумілими, вони не викликають сумнівів, між тим багато із символів, уведених у поетичні твори символістів, залишають простір для фантазій. Чого варта "Пісня найвищої башти" Артюра Рембо! Що означає башта? Розчарування? Знівечену молодість? Відмову від повсякденного? Кожен читач задумується над цим питанням, і кожен сам обирає найближчу для себе відповідь. А С. Малларме?
Образ сонця — що це? Можливо, початок нового життя, а можливо, радісне передчуття щастя. Символісти не дають читачеві єдиної відповіді, а завжди викликають у ньому роздуми про значення того чи іншого символу.
"Про неясне говорили неясно", — можна сказати про творчість Артюра Рембо, Поля Верлена, Стефана Малларме. Ці поети — вершина символізму, визнані таланти в царині асоціативного мислення. Цінність їхніх творів у тому, що читач не може бути впевнений, що він правильно зрозумів той чи інший символ, і тому він включений у творчий процес, адже сам для себе може додумати ті чи інші співставлення, асоціації, порівняння.
Что делает Базарова героем своего времени? сочинение
Что же делает Базарова героем нашего времени? В чём его индивидуальность? Чем он отличился в своём времени? Сейчас я постараюсь ответить на все эти вопросы, а потом уже будет понятно, что его всё-таки делает героем.
Для начала нужно выделить индивидуальность героя. У Базарова свой взгляд на жизнь, другие мнения его не волнуют, он уверен всегда в том, что его слова и его поступки правдивы. Базаров очень умён, его интеллекту мог бы позавидовать любой человек. Ведь это был необычайно грамотный и разумный человек. Он всегда, с самого детства был самостоятелен. Все свои проблемы, ошибки, он решал и исправлял сам, он не бежал ни к кому за , а старался делать всё сам, своей головой, своими руками и интеллектом. В произведение Тургенев воплощает образ человека, весьма уверенного в себе и непоколебимо индивидуального. Как утверждает автор, он не следует за всеми, а искренне верит в свою правоту.
Базаров реально являлся уникальным человеком. Ведь он отличался от всех. Он не верил как все в любовь и какой-то идеал. Он не видел красоты в стихах. Какими бы они не были, какие бы авторы их не писали, они его не притягивали. Картины также оставались у него в стороне. Он не видел в них ничего стоящего и прекрасного. Эмоции у него были на втором плане. В Базарове есть черта того, что он не верит в ценности, в опыт, он отрицает великих людей, но он всегда стоит на своём. Он верит только в себя и свои возможности, и больше он ни кому не доверяет. Да, можно сказать он является авторитетным молодым человеком. Он каждый день проживает как последний. Он не теряет ни минуты и не секунды на минутные удовлетворения. Он всё время инвестирует в себя и свою жизнь. Труд является для него великим счастьем. Без труда и настойчивости он попросту не может приставить свою жизнь.
Теперь перейдём к весьма главному вопросу. Почему же Базаров герой нашего времени? Потому, что его жизнь являлась трудом. Я бы даже сказал изобилием труда и дисциплины. Различные исследования и опыты в развития человечества были воплощены трудами Базарова. Он не говорит как все, а делает. Он изменяет мир, как только может в лучшую сторону, он знает на перёд как будет лучше для мира. Ведь он всегда уверен в том, что он делает. Базаров знал, что перемены в обществе необходимы, люди должны становиться умнее и мудрее, но как? Он не старается заставлять всех, нет. Он показывает собственным примером, как можно добиться перемен и результатов в своей жизни. Он никогда, никого не слушает, а зачем? Ведь мы все уникальны, и на один и тот же вопрос мы можем ответить по-разному, но любой ответ будет верным. Мы сами строем свою жизнь и мы ответственны за неё, чтобы она не в пустую!
Источник: Что делает Базарова героем своего времени? сочинение
Объяснение:
аціональний погляд на світ — ось від чого у своїй творчості принципово відмовилися поети-символісти, серед яких французькі майстри слова кінця XIX століття Поль Верлен, Артюр Рембо та Стефан Малларме. Навколишній світ, на їхню думку, не осягнеш розумом,не побачиш очима, пізнати сутність буття можна тільки за до відчуттів, мінливих емоцій, асоціативного мислення. І тут на перший план виходить символ, образ, за до якого можна пояснити все суще, який точно відображає те явище чи поняття, що обране об'єктом опису в художньому творі.
Асоціативне мислення, яке в символістів на першому плані, знайшло своє вираження в їхній поетичній діяльності. Вірші прихильників такого мислення часто є "розмитими", частково незрозумілими читачу (кожен-бо мислить по-своєму!), однак від того не втрачають художньої вартості. Вони змушують нас зазирнути у глибінь власної душі, викликають бурю емоцій та спогадів.
Таке враження на мене справила поезія Артюра Рембо "Передчуття", де ліричний герой у час передвечірніх сутінок перебуває в солодкому стані блаженства:
Один з м'яких, блакитних вечорів...
Колючі стебла й ніжний шовк стежинки,
І рання свіжість в оксамиті килимів...
Немає тривог, переживань, неспокійних думок. Героя охоплює відчуття невагомості, душевної наповненості. Йому солодко гуляти в блакитних сутінках, а серце "любить всіх у світі".
Зображувана пора є символом душевного умиротворення, у цей час людині варто призупинити стрімкий біг і подумати над сенсом життя.
Природними асоціаціями послуговується і Поль Верлен, якого надихнув вірш Рембо про дощ. Верлен пропонує власні асоціації, наприклад потоки води — утілення депресії та суму:
І в серці вже смуток,
І зранку дощить.
Так звідки ж взялася
Поет називає дощ приводом для безталанної душі тихо заплакати, бо сум без причини й ні від чого — наслідок душевної порожнечі, "коли не від горя і не від добра".
Однак названі асоціації є зрозумілими, вони не викликають сумнівів, між тим багато із символів, уведених у поетичні твори символістів, залишають простір для фантазій. Чого варта "Пісня найвищої башти" Артюра Рембо! Що означає башта? Розчарування? Знівечену молодість? Відмову від повсякденного? Кожен читач задумується над цим питанням, і кожен сам обирає найближчу для себе відповідь. А С. Малларме?
Образ сонця — що це? Можливо, початок нового життя, а можливо, радісне передчуття щастя. Символісти не дають читачеві єдиної відповіді, а завжди викликають у ньому роздуми про значення того чи іншого символу.
"Про неясне говорили неясно", — можна сказати про творчість Артюра Рембо, Поля Верлена, Стефана Малларме. Ці поети — вершина символізму, визнані таланти в царині асоціативного мислення. Цінність їхніх творів у тому, що читач не може бути впевнений, що він правильно зрозумів той чи інший символ, і тому він включений у творчий процес, адже сам для себе може додумати ті чи інші співставлення, асоціації, порівняння.
Объяснение: