35 б. ! Тесты ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». ПАНАС МИРНИЙ
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
1.Івана Нечуя-Левицького називають
А «алхіміком мудрих слів»
Б « усеобіймаючим оком України »
В «імператором залізних строф»
Г «солов’їним серцем України»
Д «витязем молодої української поезії»
2.Жанр твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» —
А реалістична соціально-психологічна повість
Б історичний роман
В роман-хроніка
Г реалістична соціально-побутова повість
Д соціально-психологічний роман
3.Події, зображені у творі І. Нечуя-Левицького «Кайдашева
сім’я», відбувалися в
А місті Ніжині
Б селі Семигорах
В урочищі Романовський Кут
Г місті Полтаві
Д селі Пісках
4.Лаврін пропонував Карпові сватати всіх названих дівчат,
ОКРІМ
А Олени Головківни
Б Мотрі Довбишівни
В Одарки Ходаківни
Г Хотини Корчаківни
Д Палажки Солов’їхи
5.Прототипом Кайдашів стала реальна родина
А Мазурів
Б Балашів
В Довбишів
Г Чупруненків
Д Хоменків
6.Основну увагу у творі «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-
Левицький зосереджує на
А показі історичних подій 70-х років XIX ст.
Б коханні як важливому складнику щасливого Життя
В розгортанні стосунків між братами Кайдашами
Г проблемах пияцтва й насильства
Д сім’ї як важливому осередку суспільства
7.Символом родинних чвар в українській культурі (за повістю І. Нечуя-
Левицького «Кайдашева сім’я»] прийнято вважати
А грушу
Г полотно
Б мотовило
Д курку
В горщики
8.«Недалеко от Богуслава... яр в’ється гадюкою між крутими горами, між
зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі
рукави й поховались десь далеко в густих лісах» у творі «Кайдашева сім’я» — це
А експозиція
Б зав’язка
В позасюжетний елемент
Г кульмінація
Д розв’язка
9.«На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне,
то од її очей моло ко кисне», — говорить
А Мелашка про Кайдашиху
Б Мотря про Мелашку
В Мотря про Кайдашиху
Г Карпо про Мотрю
Д Омелько про Кайдашиху
10.Назви розділів «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа» наявні у творі,
що за жанром
А соціально-побутова драма
Б соціально-психологічний роман
В соціально-побутова повість
Г родинно-побутове оповідання
Д соціально-побутовий роман
11.Продовженням речення Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» у
виданні 1905року мав назву..
А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Б «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
В «Чіпка»
Г «Пропаща сила»
Д «Розповідь про Василя Гнидку»
12.Випадає з логічного ряду позиція в рядку
А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Б Іван Білик
В «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
Г «Чіпка»
Д «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»
13.Історію його батька Чіпці
розповів
А Грицько Чупруненко
Б дід Улас
В Мотря Жуківна
Г бабаОришка
Д Василь Порох
14. Укажіть персонажа, якому дано характеристику: «”Не багатого роду!” —
казала проста свита накинута наопашки. “Та чепурної вдачі!” — одмовляла
чиста, біла, на грудях вишита сорочка
А Чіпка Вареник
Б Галя Ґудзь
В Мотря Жуківна
Г Карпо Кайдаш
Д Лаврін Кайдаш
15.Головна проблема роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?» —
А неможливість реалізації творчих задумів героя за умов кріпацтва
Б конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт XIX ст.
В конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем пореформеного села
Г конфлікт батьків і дітей
Д проблема неосвіченості українського селянства
16. Вирішальним чинником у виборі злочинного шляху
головним героєм роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є
А знущання однолітків
Б нещасливе кохання
В утрата землі
Г злиденне життя
Д вплив товариства
17. Учасниками діалогу
— Будь здорова, чорноброва!..
— Будь здоров, нечорнобровий!..
— А йди лишень сюди.., щось маю тобі сказать.
— Як схочеш, то й сам прийдеш. З чорнявим постояла, а рудому –зась.
А Карпо і Мотря
Б Лаврін і Мелашка
В Чіпка і Галя
Г Марічка та Іван
Д Грицько і Христя
18.Розв’язка твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » —
А Чіпка працює в земській управі задля громадського добра
Б Чіпка одружується з Галею і кидає розбій
В Чіпка сходиться з волоцюгами Лушнею, Матнею, Пацюком
Г у Чіпки незаконно відбирають землю
Д Мотря видає властям сина-вбивцю, і його відправляють на каторгу
Рассказ, большая часть которого посвящена изображению блистательного бала, не случайно называется «После бала». Чудовищное событие, сыгравшее решающую роль в судьбе Ивана Васильевича, произошло именно после него.
Но для того чтобы полнее воплотить свою идею, Толстой построил рассказ как последовательное и контрастное изображение сцен мазурки и экзекуции со множеством противопоставляющих деталей.
Без эпизода истязания солдата картина бала, с его грациозностью, красивыми и нарядными женщинами, восторженными чувствами и нежными бело-розовыми красками, потеряла бы всякий смысл. И сцена экзекуции не показалась бы студенту такой страшной, если бы ей не предшествовал бал.
Чем более праздничным и блистательным представлял себе окружающий мир молодой человек вначале, тем неожиданнее, трагичнее оказалось его прозрение, показавшее мир с совершенно другой, жестокой и крайне неприглядной, стороны.
Во время бала молодой человек испытывал к полковнику, отцу Вареньки, особое «восторженно-нежное чувство». Он видел перед собой очень красивого, статного, высокого и свежего старика с румяным лицом и той же ласковой радостной улыбкой, как и у дочери.
Когда же отец пригласил Вареньку на танец, все вокруг смотрели на них с восторженным умилением. Танцуя, полковник «бойко топнул одной ногой», «фигура его то тихо и плавно, то шумно и бурно… задвигалась вокруг залы»; «он ловко два круга»; «нежно, мило обхватил дочь руками…». А сам рассказчик, «обнимая весь мир своей любовью», боялся только одного: «чтобы что-нибудь не испортило» этого счастья.
И конечно, он и предположить не мог, что это «что-нибудь» окажется настолько страшным. Утром на площади он увидел отца любимой девушки в совершенно ином обличье: полковник шел… подрагивающей походкой»; «втягивал в себя воздух, раздувая щеки, и медленно выпускал его через оттопыренную губу »; «сильной рукой в замшевой перчатке бил по лицу испуганного малорослого слабосильного солдата за то, что он недостаточно сильно опустил свою палку» на спину беглого татарина.
Блестящая кинематографическая версия романа И. А. Гончарова «Обломов» - рассматривает произведение не с точки зрения опасности «обломовщины», а с точки зрения опасности «штольцевщины», то есть прагматизма, «вытесняющего, пожирающего в человеческой душе духовность», как выразился сам режиссер. Лучший иностранный фильм года (1981) по признанияю Национального совета кинокритиков США. Премии за лучшую режиссуру, лучшее исполнение мужской роли (Табаков), лучшее исполнение женской роли (Соловей) и лучшую операторскую работу на МКФ в Оксфорде в 1980 году. Текст от автора читает А. Ромашин. (М. Иванов)
Объяснение: