35 б. ! Тесты ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». ПАНАС МИРНИЙ
«ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
1.Івана Нечуя-Левицького називають
А «алхіміком мудрих слів»
Б « усеобіймаючим оком України »
В «імператором залізних строф»
Г «солов’їним серцем України»
Д «витязем молодої української поезії»
2.Жанр твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» —
А реалістична соціально-психологічна повість
Б історичний роман
В роман-хроніка
Г реалістична соціально-побутова повість
Д соціально-психологічний роман
3.Події, зображені у творі І. Нечуя-Левицького «Кайдашева
сім’я», відбувалися в
А місті Ніжині
Б селі Семигорах
В урочищі Романовський Кут
Г місті Полтаві
Д селі Пісках
4.Лаврін пропонував Карпові сватати всіх названих дівчат,
ОКРІМ
А Олени Головківни
Б Мотрі Довбишівни
В Одарки Ходаківни
Г Хотини Корчаківни
Д Палажки Солов’їхи
5.Прототипом Кайдашів стала реальна родина
А Мазурів
Б Балашів
В Довбишів
Г Чупруненків
Д Хоменків
6.Основну увагу у творі «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-
Левицький зосереджує на
А показі історичних подій 70-х років XIX ст.
Б коханні як важливому складнику щасливого Життя
В розгортанні стосунків між братами Кайдашами
Г проблемах пияцтва й насильства
Д сім’ї як важливому осередку суспільства
7.Символом родинних чвар в українській культурі (за повістю І. Нечуя-
Левицького «Кайдашева сім’я»] прийнято вважати
А грушу
Г полотно
Б мотовило
Д курку
В горщики
8.«Недалеко от Богуслава... яр в’ється гадюкою між крутими горами, між
зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі
рукави й поховались десь далеко в густих лісах» у творі «Кайдашева сім’я» — це
А експозиція
Б зав’язка
В позасюжетний елемент
Г кульмінація
Д розв’язка
9.«На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне,
то од її очей моло ко кисне», — говорить
А Мелашка про Кайдашиху
Б Мотря про Мелашку
В Мотря про Кайдашиху
Г Карпо про Мотрю
Д Омелько про Кайдашиху
10.Назви розділів «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа» наявні у творі,
що за жанром
А соціально-побутова драма
Б соціально-психологічний роман
В соціально-побутова повість
Г родинно-побутове оповідання
Д соціально-побутовий роман
11.Продовженням речення Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» у
виданні 1905року мав назву..
А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Б «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
В «Чіпка»
Г «Пропаща сила»
Д «Розповідь про Василя Гнидку»
12.Випадає з логічного ряду позиція в рядку
А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Б Іван Білик
В «Подоріжжя од Полтави до Гадячого»
Г «Чіпка»
Д «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»
13.Історію його батька Чіпці
розповів
А Грицько Чупруненко
Б дід Улас
В Мотря Жуківна
Г бабаОришка
Д Василь Порох
14. Укажіть персонажа, якому дано характеристику: «”Не багатого роду!” —
казала проста свита накинута наопашки. “Та чепурної вдачі!” — одмовляла
чиста, біла, на грудях вишита сорочка
А Чіпка Вареник
Б Галя Ґудзь
В Мотря Жуківна
Г Карпо Кайдаш
Д Лаврін Кайдаш
15.Головна проблема роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли,
як ясла повні?» —
А неможливість реалізації творчих задумів героя за умов кріпацтва
Б конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт XIX ст.
В конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем пореформеного села
Г конфлікт батьків і дітей
Д проблема неосвіченості українського селянства
16. Вирішальним чинником у виборі злочинного шляху
головним героєм роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є
А знущання однолітків
Б нещасливе кохання
В утрата землі
Г злиденне життя
Д вплив товариства
17. Учасниками діалогу
— Будь здорова, чорноброва!..
— Будь здоров, нечорнобровий!..
— А йди лишень сюди.., щось маю тобі сказать.
— Як схочеш, то й сам прийдеш. З чорнявим постояла, а рудому –зась.
А Карпо і Мотря
Б Лаврін і Мелашка
В Чіпка і Галя
Г Марічка та Іван
Д Грицько і Христя
18.Розв’язка твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » —
А Чіпка працює в земській управі задля громадського добра
Б Чіпка одружується з Галею і кидає розбій
В Чіпка сходиться з волоцюгами Лушнею, Матнею, Пацюком
Г у Чіпки незаконно відбирають землю
Д Мотря видає властям сина-вбивцю, і його відправляють на каторгу
Мы живем в век научно-технического прогресса. Повезло нам? Безусловно, да. Сотовые телефоны, электронная почта, компьютеры и т.п. Живых собак заменяют роботы- собаки. В Японии одинокие люди покупают себе робота – друга, с которым можно сыграть в шахматы, излить душу, а если надоест, можно отключить и поставить в уголок. С одной стороны, вроде бы и неплохо, человек не одинок, но с другой, может ли робот заменить общение с живым человеком? Что отличает живого человека от робота? (Душа)
Душа… А что такое душа? Великие умы человечества бились над этим вопросом. Давайте и мы внесем свой вклад. Какие слова притягиваются к слову “душа” и создают его окружение? Возможно, это будут не только слова, но и звуки, жесты, цвета.
Не позволяй душе лениться!
Чтоб в ступе воду не толочь,
Душа обязана трудиться
И день и ночь, и день и ночь!
Никто не любит войну. Но на протяжении тысячелетий люди страдали и гибли, губили других, жгли и ломали. Завоевать, завладеть, истребить, прибрать к рукам — все это рождалось в жадных умах как в глубине веков, так и в наши дни. Одна сила сталкивалась с другой. Одни нападали и грабили, другие защищали и старались сохранить. И во время этого противостояния каждый должен был показать все, на что Примеров геройства, мужества, стойкости и храбрости в русской истории достаточно. Это и нашествие татаро-монголов, когда русским приходилось, не щадя себя, драться за каждый клочок родной земли, когда их многомиллионная армия вынуждена была неделями брать города, защищаемые одной-двумя сотнями героев. Или во время нашествия Наполеона, прекрасно описанного Толстым в “Войне и мире”, мы встречаем безграничную силу, мужество и единение русских людей. Героем был и каждый отдельный человек, и весь народ. Чем больше становилось население земли, тем больше ненависти копилось в сердцах, тем ожесточеннее становились войны. С развитием науки совершенствовалась и военная техника, военное искусство. Все меньше зависело от каждого отдельного человека, все решалось в битвах огромных армий и техники. И все-таки люди оставались определяющим фактором. От поведения каждого зависела бое рот, полков, армий. На войне нет сверхгероев. Герои все. Каждый совершает свой собственный подвиг: кто-то рвется в бой, под пули, другие, внешне незаметные, налаживают связь, снабжение, работают на заводах до изнеможения раненых. Поэтому именно судьба отдельного человека особенно важна для писателей и поэтов. О прекрасном человеке поведал нам Михаил Шолохов. Много испытал герой и доказал, какой силой может обладать русский человек.
До войны жил он обычной, неприметной жизнью. Работал “в плотницкой артели, потом пошел на завод, выучился в слесаря”. Нашел себе хорошую, добрую, любящую жену. Родились у них дети, пошли в школу. Все было спокойно, тихо, гладко. И стал человек подумывать о счастливой старости. “А тут вот она, война”. Все надежды перечеркивает и заставляет расстаться с домом. Но долг перед Родиной и перед самим собой заставляет Соколова смело идти на встречу с врагом. Ужасные мучения испытывает любой человек, отрываясь от любимой семьи, и только по-настоящему мужественные люди могут идти на смерть не только ради своего дома и родных, но и ради жизни и спокойствия других людей.
Но воевать не так просто, как кажется. Во время боя трудно соблюдать порядок и ясность. Где враг, где свои, куда идти, в кого стрелять — все перемешивается. Так и Соколов в хаосе войны был контужен и попал в плен. “Очнулся, а встать на ноги не могу: голова у меня дергается, всего трясет, будто в лихорадке, в глазах темень...” Тут его фашисты и взяли. И здесь, в плену, начинаются самые страшные испытания. Люди отрезаны от Родины, шансов на выживание нет, а еще издевательства и истязания. “Били за то, что ты — русский, за то, что на белый свет еще смотришь...” Кормили плохо: вода, баланда, иногда хлеб. А работать заставляли с утра до вечера.