4. Эпитет -
5. быль
г) двусложный размер сти:
падает на второй слог
д) построение художественн
расположение и взаимосвя
образов, эпизодов
е) рассказ о том, что пра
деле, как правило, в произ
6. сказ
X
2. Свяжите автора и произведение
автор
1. А. Грин
2. А.С. Пушкин
3. И.С. Тургенев
4. И.И. Дмитриев
5. М. Ю. Лермонтов
6. А.П. Чехов
3. Дополните логический ряд
а) рассказ, сказка, у Скала-
б) ямб, дактиль, албет
произведение
a) Myxa
б) Три пальмы
B) Алые паруса
г) Бежин луг
д) Толстый и тонкий
е) Дубровский​

Людину в життевих випробуваннях називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. Ю. Герман, російський письменник, один із своїх романів назвав "Я відповідаю за все!" У ньому він пише про воєнні (1941-1945, Велика Вітчизняна війна) та післявоєнні роки. Багато поколінь людей жило з девізом: "Я відповідаю за все!" Вони були справжніми героями, здійснювали героїчні подвиги. Втративши ноги на фронтових дорогах, керували літаками, а в післявоєнні роки — тракторами, машинами; втративши руки, писали зубами романи, повісті, оповідання; без їжі впродовж 45 днів боролися з морською стихією, не втрачаючи при цьому гідності. Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню.

Объяснение:

ЭПОС (от греч. epos - слово, повествование) - 1. Один из трех родов литературы (наряду с лирикой и драмой), определяющим признаком  которого является описание тех или иных событий, явлений, характеров в их поступательно-логическом (сюжетном) развитии. В отличие от лирики, где главное - выражение авторского отношения к окружающему, и драмы, где главное - непосредственное представление событий, в эпосе решающую роль играет объективное повествование о происшедших событиях, которое ведется «со стороны». Эпические произведения характеризуются широтой охвата жизненного материала, основательностью в показе характера человека, быта, обстоятельств, природы. В то же время для эпоса свойственны отдельные признаки лирики (выражение чувств, переживаний в лирических отступлениях автора) и драмы (напряженное действие, взаимораскрытие персонажей через диалог). Эпос владеет различными средствами художественного изображения (описание, монолог, диалог, авторская речь, речь персонажей и др.) и многочисленными средствами создания эпического образа (поступки, действия персонажа, прямая авторская характеристика, раскрытие характера через речь героя, портрет, пейзаж, интерьер, говорящие имена и т.д.).

2. Этим термином нередко называют фольклорные произведения героико-легендарного содержания: былины, сказания, думы, исторические песни, .