Батько письменника, Галактіон Панасович Короленко, вирізнявся в середовищі провінційного чиновництва різнобічністю культурних запитів та непідкупною чесністю, що робило його для навколишніх дивакуватою та навіть небезпечною людиною. Коли батько п'ятнадцятилітнього Володимира помер, він залишив сім'ю у скрутному фінансовому становищі, вдові судді довелось застосувати героїчні зусилля, щоб син мав можливість закінчити освіту.
На Житомирщині минули його дитячі та юнацькі роки. Разом із мудрістю народних пісень, казок свідомість хлопчика вбирала в себе і суворі враження довколишньої дійсності. Дитинство майбутнього письменника було багатобарвним. По суті воно й визначило подальшу долю сина суворого і непідкупного судді Галактіона Панасовича Короленка. Згодом Володю Короленка дуже приваблювали музика і мистецтво, історія, філософія, але ніщо не захоплювало його так, як література. Він був просто вражений, відкривши для себе твори Олександра Островського, Миколи Некрасова, Івана Тургенєва.
Рассказ Платонова "В прекрасном и яростном мире" сам автор разбил на пять глав, пять частей, но названия этим главам не дал. Попробуем сделать это за писателя.
В первой главе мы знакомимся с главными героями рассказа, узнаем как Костя стал машиниста и каким человеком был Мальцев. Эту главу можно назвать "Замечательный человек".
Во второй главе рассказывается о вспышке молнии, которая ослепила Мальцева и о том, как этот человек вслепую вел поезд, думая, что продолжает видеть окружающее. Эту главу можно назвать "Вспышка".
В третьей главе рассказывается как шло следствие и как Мальцев объяснял, почему не предал управление. Эту главу так и назовем "Следствие".
В четвертой главе говорится о том, как Костя предложил провести следственный эксперимент на установке Тесла и что из этого вышло. Ее можно назвать "Ослепление".
И наконец в пятой главе все заканчивается благополучно и Мальцев снова начинает видеть. Ее мы назовем "Победа", ведь Костя воспринимал борьбу за зрение Мальцева, как борьбу против роковых сил природы.
Батько письменника, Галактіон Панасович Короленко, вирізнявся в середовищі провінційного чиновництва різнобічністю культурних запитів та непідкупною чесністю, що робило його для навколишніх дивакуватою та навіть небезпечною людиною. Коли батько п'ятнадцятилітнього Володимира помер, він залишив сім'ю у скрутному фінансовому становищі, вдові судді довелось застосувати героїчні зусилля, щоб син мав можливість закінчити освіту.
На Житомирщині минули його дитячі та юнацькі роки. Разом із мудрістю народних пісень, казок свідомість хлопчика вбирала в себе і суворі враження довколишньої дійсності. Дитинство майбутнього письменника було багатобарвним. По суті воно й визначило подальшу долю сина суворого і непідкупного судді Галактіона Панасовича Короленка. Згодом Володю Короленка дуже приваблювали музика і мистецтво, історія, філософія, але ніщо не захоплювало його так, як література. Він був просто вражений, відкривши для себе твори Олександра Островського, Миколи Некрасова, Івана Тургенєва.
1. "Замечательный человек".
2. "Следствие".
3. "Ослепление".
4. "Победа".
Обьяснние:
Рассказ Платонова "В прекрасном и яростном мире" сам автор разбил на пять глав, пять частей, но названия этим главам не дал. Попробуем сделать это за писателя.
В первой главе мы знакомимся с главными героями рассказа, узнаем как Костя стал машиниста и каким человеком был Мальцев. Эту главу можно назвать "Замечательный человек".
Во второй главе рассказывается о вспышке молнии, которая ослепила Мальцева и о том, как этот человек вслепую вел поезд, думая, что продолжает видеть окружающее. Эту главу можно назвать "Вспышка".
В третьей главе рассказывается как шло следствие и как Мальцев объяснял, почему не предал управление. Эту главу так и назовем "Следствие".
В четвертой главе говорится о том, как Костя предложил провести следственный эксперимент на установке Тесла и что из этого вышло. Ее можно назвать "Ослепление".
И наконец в пятой главе все заканчивается благополучно и Мальцев снова начинает видеть. Ее мы назовем "Победа", ведь Костя воспринимал борьбу за зрение Мальцева, как борьбу против роковых сил природы.