А.Т.Твардовский «Снега потемнеют синие…»
Развёрнутые ответы давайте прямые и связные.
1. С чем связана наступающая весна в сознании лирического героя?
2. Каким настроением проникнуто стихотворение?
3. Как цветовая гамма стихотворения передать пробуждение природы?
4. Как называется сочетание стихотворных строк, образующих смысловое, ритмическое и синтаксическое целое и объединённых определённой системой рифмовки?
5. Укажите рифмовки (схема АВАВ), использованный поэтом в стихотворении.
6. Чтобы передать движение ещё недавно неподвижных, притворяющихся спокойными вод, поэт использует стилистический приём, основанный на повторении согласных звуков:
В поход отовсюду ринутся,
Из русел выбив ручьи.
Укажите соответствующий термин.
7. Из приведённого ниже перечня выберите три названия художественных средств и приёмов, использованных поэтом в третьей строфе стихотворения. Запишите их, указав примеры из стихотворения.
Инверсия, эпитет, гипербола, метафора, повтор.
8. Какое художественное средство, представляющее собой уподобление соотносимых предметов и явлений, поэт использует в строках «…как тень, коснётся лица»?
9. Как в стихотворении передана внутренняя связь природы и человека? Дайте прямой связный ответ (примерный объём 3-5 предложений).
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Объяснение:
«П'яний корабель» (фр. Le Bateau ivre) — віршована символічна поема відомого французького поета Артюра Рембо, яка написана ним у 17-ти річному віці 1871 року в Шарлевілі.
У центрі твору — символічний образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом.
Поява цього твору визначила формування нової поетичної системи, яку характеризують посиленням метафоричності, появою «зашифрованих образів», які допомагають уявити невимовне.
Поема складається з 25-ти олександрійських катренів зі схемою римування абаб.