Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.
Вот держи! в центре рассказа находятся внук и дед. внуку 13 лет, деду 73. оба они любили ходить в кино. когда они сидели в кинотеатре, они вели себя шумно, а после фильма спорили об увиденной картине. обычно дело доходило до того, что дед говорил, что мол так, как в кино показывают не бывает и из-за этого осуждал весь фильм. как-то раз смотрели комедию в кино, она была несмешная, и в связи с этим они пришли домой злые. а там родители пети (сын деда и его жена) , тетя пети и ее муж смотрят телевизор. сначала внук и дед к ним присоединились, потом внук ушел, а дед стал критиковать актера из фильма. он говорит, что герой фильма неправильно топор держит и что на плотника он не похож. сам дед в прошлом плотничал и уж дело это знает. тетя пети же возражает деду, что эти детали не важны, интереснее сама роль, в которую перевоплощается актер. дед же утверждает, что если им такие детали не важны, то ему это важно, что его не обмануть. отец пети пытается смягчить слова деда, но тетка и ее муж засмеялись над дедом. отец пети отправляет деда внуку учить уроки, а сам посмеивается над ним, хотя и осторожно. дед уходит, жалуется петьке, что его дураком считают и ничего не смыслящим в жизни. петя говорит ему, чтоб он не обращал на них внимания. но дед не успокаивается. берет деньги и идет напиваться. приходит обратно домой, петька хочет его успокоить, ему раздеться, но дед разгорячился, вышел в комнату с телевизором и кинул в него сапогом. вызвали милицию, написали протокол. милиционер записал все коряво, а когда спросил у родителей пети, какой фильм-то они смотрели в это время, то они не смогли ответить, сказали что фильм про колхоз и смотрят они его с середины. петя смотрел на это все, не осознавая, что происходит. потом когда деда стали уводить он все понял и заплакал. деда увели на ночь в отрезвитель, мальчик плакал, а мать и тетка успокаивали его.
Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.