Б. Что обозначают глаголы обезлосели, обезлисели? От каких
слов и по какой модели они образованы? На чем основана игра слов?
С какой целью Велимир Хлебников использовал эти глаголы? Какова
основная мысль этого отрывка?Почему « коллективизация» привела к « великому бедствию»?
Обезлосели и Обезлисели
ответ:1.Волков- жизнерадостный, беспечный молодой человек в возрасте 25 лет. Волков-модный щеголь. Носит причёску и одежду по последней моде. Живёт бурной светской жизнью. Каждый день ездит на балы, в театр и т.д. Жизнь Волкова - это вечный праздник. У него и Обломова много общих знакомых в свете.
2. Пенкиным - молодой литератор, писатель. Пенкин придерживается модных взглядов в литературу. Он пишет статьи о реальной жизни, светских новостях и т.д. Пенкин неплохо зарабатывает, обедает в модном ресторане. На момент повествования Пенкин также публикует свой первый рассказ в журнале.
3.Судьбинский - бывший сослуживец Обломова по канцелярии. Судьбинский строит карьеру, получает повышения и награды. Он хорошо зарабатывает, но при этом и много работает. Он ездит в командировки и вечно занят. Смысл жизни Судьбинского заключается в карьере.
В первой части масштабного романа Гончарова описывается сон Обломова Ильи Ильича, главного героя. Этот эпизод произведения великого автора является описанием истинного образа личности героя, и служит отправной точкой для понимания смысла романа.
Характеристика героя создаёт общий портрет обломовщины, явления, вобравшего в себя худшие пороки русского общества, и позволяющего расценить жанр романа, как социально-бытовое произведение.
Противоборство героев подчёркивает разногласия между противоречивыми мировоззрениями, и раскрывает сущность каждого персонажа.
Найбільшим викликом, коли змінюємо місто чи країну, є мова. Навіть коли переїхали з україномовного Луцька в Київ і пішли в нібито україномовну школу, виявилося, що із 17 дітей у класі лише двоє справді розмовляли українською в сім’ї.
Коли приїхали в Китай, діти вже володіли англійською, бо я вклала в це багато власних сил і часу. Але мова — завжди найбільший челендж, бо за найкоротший відрізок часу ми маємо влитися в певний процес. Зазвичай ми це робимо за дуже скороченою програмою. Знаєте, в одному старому фільмі дітей вчили плавати так, що закидали їх у швидку течію на середину річки. Десь приблизно так виглядає адаптація моїх дітей на новому місці: вони йдуть до школи в новій країні, і спершу взагалі не розуміють, що відбувається довкола. У Китаї ми мали два роки хоумскулінгу — навчалися в Міжнародній українській школі заочно. Кілька місяців діти ходили в приватний садочок, де відвідували монтессорівську різновікову групу: там вони засвоїли набір побутових слів і понять китайською — їсти, пити, читати, взяти ручку тощо. Також вони відвідували мовну школу поблизу дому, де займалися з англомовною вчителькою, що навчала їх китайської мови. Тож 1 вересня ми прийшли в міжнародну китайсько-канадську школу Maple Leaf і діти могли озвучити китайською свої базові потреби: вміли представитися, розуміли, що таке зошит, книжка.
Объяснение: