Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Софійка — звичайна школярка, яку, як і інших, змушують допомагати батькам, доглядати молодших братиків або сестричок. Як і кожна дівчинка, Софійка довго підбирає одяг, щоб привернути увагу хлопця. Вона щирий друг, готовий прийти на до ризикуючи власним життя, дещо авантюристична, щира, відверта, співчуває чужому горю, смілива, відповідальна, розумна. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.
Война людей раскрывает и в хорошую, и в дурную сторону.
Альберту и война не требовалась, чтобы обнаружить всю его гнусную сущность. И чтобы доказать, что он был жирной, поганой, кусачей вошью, Юра негласно начал с ним настоящую войну.
Для начала Юра накидал фельдфебелю вшей в его истрепанную походами шинельку,
затем из клапанной коробки противогаза убрал противоаэрозольный фильтр (сетку), чтоб немчура задохнулся от паров и вредных веществ, зная, что экология в стране оставляет желать лучшего..
Голь на выдумки хитра, как говорится в русской пословице,
а Юра, слывший в школе лидером на всякие выдумки, к тому же будучи сообразительным малым не по годам, весь свой ум и изобретательность направил именно в русло мести, объявив жирному рыжему немчуре тихую беспощадную войну.
Вот что значит русский характер! Вот что значит Родину любить !
Пришедший к нам с войной, будет живьем сожрат клопами и вшами, либо задохнется, увидев бескрайние красоту и величие нашей необъятной Родины.
Как говорится : " Их бин нах отсель, фельдфебель Альберт Фозен с Мюнхену."
Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Софійка — звичайна школярка, яку, як і інших, змушують допомагати батькам, доглядати молодших братиків або сестричок. Як і кожна дівчинка, Софійка довго підбирає одяг, щоб привернути увагу хлопця. Вона щирий друг, готовий прийти на до ризикуючи власним життя, дещо авантюристична, щира, відверта, співчуває чужому горю, смілива, відповідальна, розумна. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.
Война людей раскрывает и в хорошую, и в дурную сторону.
Альберту и война не требовалась, чтобы обнаружить всю его гнусную сущность. И чтобы доказать, что он был жирной, поганой, кусачей вошью, Юра негласно начал с ним настоящую войну.
Для начала Юра накидал фельдфебелю вшей в его истрепанную походами шинельку,
затем из клапанной коробки противогаза убрал противоаэрозольный фильтр (сетку), чтоб немчура задохнулся от паров и вредных веществ, зная, что экология в стране оставляет желать лучшего..
Голь на выдумки хитра, как говорится в русской пословице,
а Юра, слывший в школе лидером на всякие выдумки, к тому же будучи сообразительным малым не по годам, весь свой ум и изобретательность направил именно в русло мести, объявив жирному рыжему немчуре тихую беспощадную войну.
Вот что значит русский характер! Вот что значит Родину любить !
Пришедший к нам с войной, будет живьем сожрат клопами и вшами, либо задохнется, увидев бескрайние красоту и величие нашей необъятной Родины.
Как говорится : " Их бин нах отсель, фельдфебель Альберт Фозен с Мюнхену."