Мені здається, що - так. Старий Сантьяго був одинак. В нього був лише хлопчик (з яким він раніше працював) та море. Так само як і старий, люди ХХІ століття знаходять друзів у природі, книгах, фільмах і т.д. Більшість людей у наш час піклується про свій добуток, а не про почуття інших. Все менше кріпкого кохання, як в наших бабусь та дідусів. Зараз, у більшості, аби почати спілкуватися з людиною потрібно бути крутим, інакше на тебе й уваги не звернуть. Як наприклад, у повісті-притчі Хемінгуея. Доки Сантьяго повертався з риболовлі без нічого або з малесенькою рибиною - з нього усі глумилися, та коли він повернувся з, нехай й кістяком, та все ж дуже великої рибини, яку він спіймав сам - усі кинулись дивитися, що ж там таке старий виловив. Та, помітьте, ніхто з рибалок чи мешканців не пійшов до змореного старого, хочаб просто запитатися як він себе почуває, що йому потрібно. Так само й сучасні люди - їм не цікаво як ти, що тобі потрібно, їм цікаво, що ти можешь їм дати.
