Михайлик — це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. і хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє щастя. і хоча він іще зовсім малий, але його вже турбуть зовсім не дрібні проблеми: як дістатися до театру, в кого б випросити цікаву книжку. більш за все михайлик хотів вчитися, тому він рано почав читати і книжки йому стали мудрими порадниками та вірними друзями. навіть те, що хлопчик немав взуття, одягу, зошитів та підручників, його не зупиняло йти до своєї мети – стати вчителем. він власноруч виготовляв чорнило і взимку босоніж бігав до школи, або, загорнувши в кирею, через усе село його носив батько. з раннього дитинства в чесних і працьовитих односельчан, він вчиться любові до рідного подільського краю, щирості, співчуття та людяності, і вже вміє відрізнити злих лицемірних людей від добрих справедливих. він поважає працю дорослих і з радістю є своїм батькам. рідні були для нього найкращими вчителями. від батька він навчився поважати багату на врожаї землю та трудівників в полі, від мами – любити природу рідного краю та з добротою відноситися до людей, від діда навчився бачити в простому прекрасне та незвичайне, а також дотепного гумору та бути майстром на всі руки. оточуючі люди також із задоволенням спілкуються з ним, зокрема, мар’яна намагається йому допомогти, для дівчини люби він є найщиріший друг, а дядько себастіян часто проводить з ним вечори. михайлик лише починає формуватися як особистість, а дорослі вже бачать великий потенціал в цього хлопчика, адже михайлик не лише кмітливий і розумний, а ще й цілеспрямований, так як для того, щоб дістати нову книжку що лише він не вигадує. дід пророкував йому: «будеш іти межи люди і вибивати іскри…» і пророцтво збулося. з сільського маленького нікому невідомого хлопчика виріс великий український письменник, який не забув свої корені, і добре пам’ятає всіх рідних і односельців, завдяки яким його мрія збулася.
ответ:
действующие лица
антон антонович сквозник-дмухановский, городничий.
анна андреевна, жена его.
марья антоновна, дочь городничего.
лука лукич хлопов, смотритель училищ.
жена его.
аммос федорович ляпкин-тяпкин, судья.
артемий филиппович земляника, попечитель богоугодных заведений.
иван кузьмич шпекин, почтмейстер.
пётр иванович добчинский, пётр иванович бобчинский — городские помещики.
иван александрович хлестаков, чиновник из петербурга.
осип, слуга его.
христиан иванович гибнер, уездный лекарь.
фёдор иванович люлюков, иван лазаревич растаковский, степан иванович коробкин — отставные чиновники, почётные лица в городе.
степан ильич уховертов, частный пристав.
свистунов, пуговицын, держиморда — полицейские.
абдулин, купец.
февронья петровна пошлепкина, слесарша.
жена унтер-офицера.
мишка, слуга городничего.
слуга трактирный.
гости и гостьи, купцы, мещане, просители
объяснение: