Что увидел и узнал Мцыри за три дня Свободы план:
а. Вступление : лучше 3 дня свободы, чем годы рабства
б. Основная часть:
1. Для воли иль тюрьмы на этот свет родимся мы
2. Я цель одну : пройти в родимую страну имел в душе
3. Я видел горные хребты причудливые как мечты
4. грузинки образ молодой
5. я ждал схватив рогатый сук минуту битвы
6. Юность Вольная сильна и смерть оказалась не страшна
7. четно спорился с судьбой она смеялась надо мной
8. за несколько минут между крутых и темных скал где я ребячестве играл Я бы в рай и вечность променял
в. Заключение: моё представление о счастье и смысле жизни ​

1879 г., 15 (27) января — родился на Сысертском заводе близ Екатеринбурга в семье потомственных горнозаводских мастеров.учится в Екатеринбургском духовном училище.учится в Пермской духовной семинарии.работает учителем русского языка в Екатеринбурге и Камышлове.возглавил продотряд на должности особоуполномоченного уездного продовольственного комитета по продразвёрстке; член Семипалатинского губкома партии.переезжает из Камышлова в Екатеринбург.объединил ранее напечатанные сказы в книгу "Малахитовая шкатулка"1944 г. — в связи с 65-летием и за заслуги в области советской литературы награжден орденом Ленина.1946 г. — избран депутатом Верховного Совета.1949 г. — изданы мемуары «Дальнее - близкое Екатеринбурга). Прижизненное юбилейное издание “Малахитовой шкатулки”, включающее сорок три сказа.

Объяснение:

Поезія Т. Шевченка „Злоначинающих спини...” складається із чотирьох строф. Цей невеликий за обсягом текст несе в собі великий емоційний заряд любові — почуття, яке, без перебільшення, перемагає життєві негаразди і суспільні катаклізми. Композиційно вірш побудовано за принципом звертання — спочатку до „злоначинающих”, потім — до „доброзиждущим”, „чистих серцем”, як завершальний акорд — до всіх:

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

У цих рядках — ідейний центр твору, у якому найповніше виявляється чистота і багатство поривань ліричного героя, котрий зливається із автором у молитві-сподівання на рай земний, обстоюючи загальнолюдські цінності добра, щастя, єднання, любові й правди. Якраз на протиставленні добра і зла („злоначинающих” — „доброзиждущих”) вибудовується композиція молитви. Причому про „злоначинающих” у ній згадується лише один-єдиний раз. І це ніби засвідчує віру поета в перемогу добра на всій землі, поміж усіх людей, хоча, як відомо, Т. Шевченко дуже болісно сприймав соціальну несправедливість. Чи не тому у пошуках гармонії і людського щастя він звертається до Бога, не називаючи Його, щоб Той послав „святу силу”, допоміг, поставив біля кожної праведної душі янгола-охоронця, а також захистив усіх людей, об'єднав їх на засадах любові і злагоди. Отож поет вірить у велику силу моральних цінностей, які можуть (і повинні!) змінити світ на краще.

Щоб надати поезії урочистого, пафосного звучання, як і належить молитві, він використовує застарілі слова („злоначинающих”, „доброзиждущим”, „ниспошли”, „постави”, „соблюди”, „єдиномисліє”, „братолюбіє”). Анафора у другій — четвертій строфі підкреслює важливість висловлених у них думок, надає їм стрункості, посилює емоційну напругу.