У романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» почуття і поведінка героїв багато в чому обумовлені укладом життя суспільства, в якому вони знаходяться. Центральний персонаж роману – молодий дворянин Євгеній Онєгін, характер якого розкривається в протиставленні театрального життя в першій главі і реальних людських почуттів в кінці роману.
Онєгін має складний, суперечливий характер. Він дорожить почуттям власної гідності і незалежністі, але йде на поступки нормам життя суспільства, боячись бути неприйнятим, хоч і вважає, що в цьому немає сенсу, що роль, яку він грає, – «низька підступність».
З дитинства виховання Онєгіна було поверхневим:
«… Monsieur l’Abbe, фрацуз убогий … вчив його всьому жартома. Не обтяжив мораллю суворою, злегка за витівки лаяв і в Літній сад гуляти водив».
Юність Євгена проходила зовні легко і безтурботно, але все звичне швидко набридало йому, викликаючи невдоволення і роздратування. Онєгін живе різноманітним світським життям. Підкоряючись вимогам суспільства, він все робить «по моді»: одягається модно і веде себе «модно», тобто так, як всі вважають правильним в даний момент. Боячись «ревнивих засуджень», він стає франтом. Євгену вкрай важлива думка оточуючих, його життя залежить від суспільства. Поверхове ставлення до всього, беззаперечне слідування моді позбавляють Онєгіна можливості бути самим собою.
У романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» почуття і поведінка героїв багато в чому обумовлені укладом життя суспільства, в якому вони знаходяться. Центральний персонаж роману – молодий дворянин Євгеній Онєгін, характер якого розкривається в протиставленні театрального життя в першій главі і реальних людських почуттів в кінці роману.
Онєгін має складний, суперечливий характер. Він дорожить почуттям власної гідності і незалежністі, але йде на поступки нормам життя суспільства, боячись бути неприйнятим, хоч і вважає, що в цьому немає сенсу, що роль, яку він грає, – «низька підступність».
З дитинства виховання Онєгіна було поверхневим:
«… Monsieur l’Abbe, фрацуз убогий … вчив його всьому жартома. Не обтяжив мораллю суворою, злегка за витівки лаяв і в Літній сад гуляти водив».
Юність Євгена проходила зовні легко і безтурботно, але все звичне швидко набридало йому, викликаючи невдоволення і роздратування. Онєгін живе різноманітним світським життям. Підкоряючись вимогам суспільства, він все робить «по моді»: одягається модно і веде себе «модно», тобто так, як всі вважають правильним в даний момент. Боячись «ревнивих засуджень», він стає франтом. Євгену вкрай важлива думка оточуючих, його життя залежить від суспільства. Поверхове ставлення до всього, беззаперечне слідування моді позбавляють Онєгіна можливості бути самим собою.