Меґі 12 років. Вона — відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.
1. "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
2. "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
3. "Читати при свічках Меґі любила".
4. "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
5. "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки".
6. "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?".
7. "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
8. "Меґі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала й розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми".
"Піду шукати його, – вирішила Меґі. – Так, я його знайду!"
Відповідь:
Меґі 12 років. Вона — відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.
1. "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
2. "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
3. "Читати при свічках Меґі любила".
4. "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
5. "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки".
6. "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?".
7. "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
8. "Меґі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала й розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми".
"Піду шукати його, – вирішила Меґі. – Так, я його знайду!"
Пояснення: