Я считаю,что подвиг это поступок который совершили во благо народу,подвиг это поступок патриота,Тарас Бульба обладал мужественностью, упорством, как написано в главах в боях он шел до конца, не сдаваясь и выигрывал ,плохие качества он был очень жестким характером ,не прощал предательств.Алеша Попович точно так же учавствовал в боях, и выигрывал, я думаю что человек должен воспитывать в себе смелость, упорство, честность, чтобы стать героем. Многие люди проявляют свой георизм в самых разных делах, перечисляют деньги. В больным,врачи же жизни миллионов людей.В жизни нужно стремиться стать человечным, целеустремленным
Випадковістьі неминучість…Саме вони іноді вирішують та з’єднують серця і долі двох людей. Простий збіг обставин – але «Ґрей і Ассоль знайшли одне одного вранці літнього дня, повного неминучості».
Ще з дитинства Ассоль відчула на собі громадську думку: в неї «кидали грязюкою і дражнили», її цуралися та били, принижували; Була самотня, дивакувата для інших, проте віддана своїй «Пурпуровій мрії».
Стосовно Артура Ґрея: «Він народився капітаном, хотів бути ним та став ним». «Ґрей ішов до мети зі зціпленими зубами та зблідлим обличчям», «він мовчки зносив глум, знущання й неминучу лайку» до того часу, поки не став капітаном).
Якби Артур не вирішив цієї ночі порибалити у тому лісі, де спала стомлена Ассоль, то мрія героїні була не здійснена, герой надалі плавав у морі, та не знайшов споріднену душу.
Я считаю,что подвиг это поступок который совершили во благо народу,подвиг это поступок патриота,Тарас Бульба обладал мужественностью, упорством, как написано в главах в боях он шел до конца, не сдаваясь и выигрывал ,плохие качества он был очень жестким характером ,не прощал предательств.Алеша Попович точно так же учавствовал в боях, и выигрывал, я думаю что человек должен воспитывать в себе смелость, упорство, честность, чтобы стать героем. Многие люди проявляют свой георизм в самых разных делах, перечисляют деньги. В больным,врачи же жизни миллионов людей.В жизни нужно стремиться стать человечным, целеустремленным
Випадковістьі неминучість…Саме вони іноді вирішують та з’єднують серця і долі двох людей. Простий збіг обставин – але «Ґрей і Ассоль знайшли одне одного вранці літнього дня, повного неминучості».
Ще з дитинства Ассоль відчула на собі громадську думку: в неї «кидали грязюкою і дражнили», її цуралися та били, принижували; Була самотня, дивакувата для інших, проте віддана своїй «Пурпуровій мрії».
Стосовно Артура Ґрея: «Він народився капітаном, хотів бути ним та став ним». «Ґрей ішов до мети зі зціпленими зубами та зблідлим обличчям», «він мовчки зносив глум, знущання й неминучу лайку» до того часу, поки не став капітаном).
Якби Артур не вирішив цієї ночі порибалити у тому лісі, де спала стомлена Ассоль, то мрія героїні була не здійснена, герой надалі плавав у морі, та не знайшов споріднену душу.