Аналіз твору «Вершники» Яновський Юрій Яновський «Вершники» аналіз твору наведений в цій статті. Жанр «Вершники» — новелістичний роман. Головні герої «Вершники»: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі «Вершники» постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Композиція «Вершники»: Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни. 1.«Подвійне коло», 2.«Дитинство», 3.«Шаланда в морі», 4.«Батальйон Шведа», 5.«Лист у вічність», 6.«Чубенко, командир полку», 7.«Шлях армій», 8.«Адаменко» Проблематика «Вершники»: • Трагедія роду й народу. • Розпад родини заради ідеї. • Революція і народ. • Політичні платформи різних партій і політичних сил. • Відданість справі. • Творча праця та духовні цінності. • Проблема братовбивчої громадянської війни. Особливості «Вершники»: • Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел. • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій. • Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». • Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели. • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах. • Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією. • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів. Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
Санек – один из героев рассказа «Конь с розовой гривой». Он является сыном дяди Левонтия и тетки Васены. Санек второй по счету сын в семье Левонтьевых. Главный герой рассказа дружил с детьми из этой семьи. Его бабушка запрещала с ними гулять, так как они были хулиганами.
Из рассказа понятно, что у него было множество ссадин и синяков от драк. Были у него и цыпки на руках и ногах. Так же у Санька были окровавленные глаза. У него имеется дырка между зубов, которая нравилась всем ребятам. Он гордился ей и плевал через нее. Ребятишки завидовали Саньку из-за умения плевать через нее. Главный герой называет Санька бесом. Как и все Левонтьевские дети Саня был сильным и ловким. Он был безответственным и разбалованным мальчишкой. Санек обладает находчивостью, он смелый и с ним всегда интересно.
Не смотря на характеристику этого персонажа, главный герой все равно с ним гуляет и дружит. Он понимает, что злым Санька сделала не хорошая жизнь, а голод. Семья Левонтьевых живет бедно и у них вечно не хватает еды и денег. Васеня очень часто брала деньги в долг у бабушки Вити.
В один прекрасный день главный герой отправился собирать клубнику вместе с Левонтьевскими ребятишками. Во время процесса те поссорились и съели всю собранную клубнику. Витя этого делать не стал потому, что он собирал клубнику для бабушки, чтобы та продала ее на рынке. Санек подбил Витю на то, чтобы тот поделился ягодами тоже. Вите пришлось согласиться, чтобы не быть трусливым и жадным. В итоге главный герой вернулся с пустыми руками. Санька сказал наполнить лукошко травой, а сверху положить клубники, чтобы траву не было видно. Так Витя и сделал.
Санек узнал, что у бабушки главного героя есть калач. Он пригрозил главному герою, что расскажет про клубнику бабушке, если Витя не принесет ему лакомство. Шантаж опять удачно и главный герой был вынужден уступить своему хулиганистому другу и принести калач. Приносил он их до тех пор, пока Санек не наелся.
По действиям Саньки понятно, что это вредный, хулиганистый, в общем отрицательный персонаж. Только из-за него пострадал главный герой, хоть ему и купили пряник. Сам автор рассказа называет детей Левонтьевых ордой, показывая этим свое возмущение.
Відповідь у низу!
Объяснение:
Аналіз твору «Вершники» Яновський Юрій Яновський «Вершники» аналіз твору наведений в цій статті. Жанр «Вершники» — новелістичний роман. Головні герої «Вершники»: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі «Вершники» постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Композиція «Вершники»: Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни. 1.«Подвійне коло», 2.«Дитинство», 3.«Шаланда в морі», 4.«Батальйон Шведа», 5.«Лист у вічність», 6.«Чубенко, командир полку», 7.«Шлях армій», 8.«Адаменко» Проблематика «Вершники»: • Трагедія роду й народу. • Розпад родини заради ідеї. • Революція і народ. • Політичні платформи різних партій і політичних сил. • Відданість справі. • Творча праця та духовні цінності. • Проблема братовбивчої громадянської війни. Особливості «Вершники»: • Роман складається з восьми композиційно й сюжетно пов’язаних новел. • Відсутність хронологічної послідовності в розгортанні подій. • Використання кінематографічного прийому монтажу «кадрів». • Має ознаки народної думи, героїчної поеми,новели. • Виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах. • Головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцією. • Правдивість і типовість у відтворенні історичних подій та змалюванні дійових осіб. Роман розпочинається новелою «Подвійне коло». Автор зразу вводить нас у шквал гарячих подій літа 1919 року. На степових просторах ллється кров чотирьох братів, обдурених, осліплених ворожими проповідями шовіністів і монархістів, націоналістів і анархістів. Новела «Подвійне коло» (коло інтересів класових і родинних) — класичний зразок художнього втілення болючих роздумів митця про непростий час в історії свого народу, коли брат убиває брата. Той «умовний» бій у степу під Компановкою символізує собою всю складну ситуацію в Україні під час громадянської війни. І хоча врешті-решт перемагає інтернаціональний загін Івана Половця, але емоційний акцент зовсім на іншому — автор не підтримує цю криваву різню, хоча вона й задля нового життя.
Санек – один из героев рассказа «Конь с розовой гривой». Он является сыном дяди Левонтия и тетки Васены. Санек второй по счету сын в семье Левонтьевых. Главный герой рассказа дружил с детьми из этой семьи. Его бабушка запрещала с ними гулять, так как они были хулиганами.
Из рассказа понятно, что у него было множество ссадин и синяков от драк. Были у него и цыпки на руках и ногах. Так же у Санька были окровавленные глаза. У него имеется дырка между зубов, которая нравилась всем ребятам. Он гордился ей и плевал через нее. Ребятишки завидовали Саньку из-за умения плевать через нее. Главный герой называет Санька бесом. Как и все Левонтьевские дети Саня был сильным и ловким. Он был безответственным и разбалованным мальчишкой. Санек обладает находчивостью, он смелый и с ним всегда интересно.
Не смотря на характеристику этого персонажа, главный герой все равно с ним гуляет и дружит. Он понимает, что злым Санька сделала не хорошая жизнь, а голод. Семья Левонтьевых живет бедно и у них вечно не хватает еды и денег. Васеня очень часто брала деньги в долг у бабушки Вити.
В один прекрасный день главный герой отправился собирать клубнику вместе с Левонтьевскими ребятишками. Во время процесса те поссорились и съели всю собранную клубнику. Витя этого делать не стал потому, что он собирал клубнику для бабушки, чтобы та продала ее на рынке. Санек подбил Витю на то, чтобы тот поделился ягодами тоже. Вите пришлось согласиться, чтобы не быть трусливым и жадным. В итоге главный герой вернулся с пустыми руками. Санька сказал наполнить лукошко травой, а сверху положить клубники, чтобы траву не было видно. Так Витя и сделал.
Санек узнал, что у бабушки главного героя есть калач. Он пригрозил главному герою, что расскажет про клубнику бабушке, если Витя не принесет ему лакомство. Шантаж опять удачно и главный герой был вынужден уступить своему хулиганистому другу и принести калач. Приносил он их до тех пор, пока Санек не наелся.
По действиям Саньки понятно, что это вредный, хулиганистый, в общем отрицательный персонаж. Только из-за него пострадал главный герой, хоть ему и купили пряник. Сам автор рассказа называет детей Левонтьевых ордой, показывая этим свое возмущение.
Объяснение: