Відомо, що стрес є складовою частиною людського досвіду. Кожна історічна епоха має власні джерела стресу – хижаки, епідемії, війни, природні катастрофи, голод і т.д. У сучасному світі нам не потрібно полювати на диких тварин, щоб забезпечити себе харчуванням і не потрібно тікати від хижака, щоб зберегти власне життя. Однак, стрес переслідує нас всюди.
Сучасний технічний прогрес, соціальні, екологічні, політичні умови визначають відставання темпів адаптації від життєвих потреб. У зв’язку з цим підвищується напруженість механізмів центральної нервової системи і гомеостатичних констант. Коли подразники стають особливо потужними, емоційна напруженість приймає хронічний характер і в процес формування нового стану організму залучаються як коркові так і підкоркові утворення. При цьому формується синдром розумово – емоційного (нервового) напруження. Такий стан може перейти в хворобу.
Відомо, що стрес є складовою частиною людського досвіду. Кожна історічна епоха має власні джерела стресу – хижаки, епідемії, війни, природні катастрофи, голод і т.д. У сучасному світі нам не потрібно полювати на диких тварин, щоб забезпечити себе харчуванням і не потрібно тікати від хижака, щоб зберегти власне життя. Однак, стрес переслідує нас всюди.
Сучасний технічний прогрес, соціальні, екологічні, політичні умови визначають відставання темпів адаптації від життєвих потреб. У зв’язку з цим підвищується напруженість механізмів центральної нервової системи і гомеостатичних констант. Коли подразники стають особливо потужними, емоційна напруженість приймає хронічний характер і в процес формування нового стану організму залучаються як коркові так і підкоркові утворення. При цьому формується синдром розумово – емоційного (нервового) напруження. Такий стан може перейти в хворобу.