Дж. Олдрідж. «Останній дюйм» Прочитай фрагмент тексту і дай відповіді на запитання та виконай завдання. «Він, здається, хлопець розвинутий»,— подумав Бен, дивуючись чудному напрямку своїх думок. Цей хлопець зі спокійним обличчям був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невгамовний характер. Але бліде, трохи широкувате обличчя виглядало зараз нещасним. Помітивши пильний погляд батька, Деві одвернувся і заплакав. 1Де відбуваються події наведеного епізоду? 2Чому заплакав Деві? 3Чому напрямок думок Бена здивував його? 4Чому Бен виявляє таку увагу до Деві саме в цей момент?
5Чим Деві виявився дійсно схожим на Бена? 6Яке духовне випробування пройшов Деві? 7Доведи або спростуй тезу: «Героям твору Дж. Олдріджа вдалося подолати “останній дюйм”».
Памагите есле все правельно.

Відповідь:

Книга — «володар дум», яка сприяє формуванню ціннісного ставлення особистості до себе, до сім’ї, родини, людей, до суспільства і держави, до природи, до праці, до культури і мистецтва. Завдання сучасної книги досить складне: не дати людині певну суму знань, а навчити її здобувати ці знання, вміти застосовувати їх, ставитися творчо до навчання.

На жаль, останнім часом книгу дітям заміняють телебачення, комп’ютерні ігри, Інтернет. Але незважаючи на ці обставини, книга залишається складовою частиною, головним носієм загальної культури. На думку багатьох педагогів, психологів, філософів, книга є засобом збереження інформації для людей наступних поколінь, засобом комунікації у вигляді твору. Щоб цей засіб був дійовим, читання має стати неодмінною потребою кожного молодшого школяра. Бо саме читання є основною формою засвоєння нагромаджених людством знань, набуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Але читання стане щоденною потребою лише тоді, коли буде вихована любов до нього. Шкільна педагогіка розглядає виховання у дітей любові до книги, до читання як одну з найважливіших умов духовного й естетичного розвитку людини, розширення її знань.

Пояснення:

Обратимся к поэме «полтава» — этому великолепному лиро-эпическому произведению, в котором пушкин развертывает перед нами широкое полотно событий северной войны. здесь мы видим перед собой петра-полководца, ведущего войска к победе, почти полубога:   тогда-то свыше вдохновенный (эпитет)  раздался звучный глас. петра: (эпитет)  «за дело, с богом! »  из шатра,  толпой любимцев окруженный,  выходит петр .  его глаза сияют. (метафора)  лик его ужасен. (эпитет)  движенья быстры. (эпитет)  он прекрасен, (эпитет)  он весь, как божия гроза. (сравнение) далече грянуло ура :   полки увидели петра .  и он промчался пред полками ,  могущ и радостен (эпитеты) , как бой. (сравнение)  он поле пожирал очами. (метафора)  ужасен - прекрасен -оксюморон.  художественное своеобразие произведения а. с. пушкина сказывается в самом выборе эпитетов и поэтических метафор, при которых поэт придавал своей картине яркость и изобразительность. их отличительная черта – точность и объективность; в большинстве случаев они непосредственное зрительное впечатление, сообщая ему особенную наглядность.