В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
koneshno
koneshno
10.07.2022 03:27 •  Литература

Есепті шығар. Балалар көркем еңбек сабағы үшін 19
шырша
бүршігін жинады. Әрқайсы-
сына бірдей мөлшерде шырша бүрші-
гін жұмсай отырып, олардан 6 бұйым
жасады. Бір бұйымға неше шырша бүршігі
қажет болды?​

Показать ответ
Ответ:
Tima66666666
Tima66666666
26.04.2021 02:18
ЭТО ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЛИНА И КОСТЫЛИНА - В рассказе «Кавказский пленник» Л. Н. Толстой противопоставляет двух героев – офицеров русской армии Жилина и Костылина, служивших на Кавказе и попавших в плен к горцам (которых в рассказе называют татарами) . 

Начиная читать рассказ, мы еще не знаем характеров главных героев, а только узнаем их фамилии, но у нас сразу возникает ощущение, что автору больше нравится Жилин, чем Костылин. Жилин, видимо, мужчина «жилистый» , крепкий, с твердым характером, а у Костылина характер, скорее всего, как бы «хромает» . Мы предполагаем, что Костылин - человек зависимый, нерешительный, нуждающийся в посторонней Дальнейшие события это подтверждают. 

В плен двое офицеров попали по вине Костылина, который должен был прикрывать Жилина, а вместо этого испугался и бросился бежать. Жилин не стал держать злости на своего сослуживца, ругать, проклинать его. Это говорит о его великодушии. В плену они вели себя по-разному. Костылин по требованию горцев сразу написал письмо на родину о том, чтобы за него отдали выкуп. А Жилин намеренно указал на письме неправильный адрес, решив, что обязательно сбежит из плена. Но, кроме хитрости, Жилин проявляет и гордость, и мужество: понимая, что его могут убить, если за него не заплатят, он все равно не боится им об этом сказать («С ними что робеть, то хуже») . И татары его за это уважают. Когда решается вопрос о выкупе, Жилин ведет переговоры, диктует условия, и при этом заботится не только о себе, но и о Костылине. 

В отличие от своего приятеля, Жилин не надеется на чудесное и не сидит сложа руки. Он человек деятельный и все время обдумывает, как бы из плена. В этом главное отличие этих двух людей. Один из них деятельный, работящий, верящий в то, что из любого положения можно найти выход, а второй – увалень, лентяй и трус. Глядя на то, как Жилин мастерит кукол или плетет плетенки, хозяйская дочь Дина испытывает к нему симпатию и начинает заботиться о нем. А по ночам Жилин роет подкоп, чтобы

Когда к побегу все готово, Жилин берет товарища с собой, он хочет и его. Тот отказывается, робеет, но Жилин все же уговаривает его бежать. Побег оказался неудачным, опять же из-за Костылина. Неуклюжий, плаксивый, он натер себе ноги сапогами. Речь идет о жизни, а ему идти некомфортно! Несмотря на то, что Костылин был грузным, Жилин взвалил его на плечи и долго нес. Не мог он товарища в беде оставить. 

Их поймали, надели на ноги колодки и посадили в глубокую яму. Казалось бы нет. Но благодаря Дине, Жилину все же удалось сбежать. А Костылин в этот раз бежать отказался, он смирился со своей судьбой, да и состояние ему не позволяло. Вот так и бывает: тот, кто ставит перед собой цель, верит в нее и делает все, чтобы ее достигнуть, тот побеждает. А тот, у кого воли нет, кто духом слаб, того и силы оставляют. 

Жилин сумел прижиться во враждебной обстановке, и это ему выбраться из плена. Другого человека такой случай выбил бы из колеи, заставил бы уехать домой, но Жилин не так5ов. Он остался служить на Кавказе. А за Костылина через месяц дали выкуп, и он был отпущен еле живой. Что с ним было дальше, Толстой не сказал. Наверное, не посчитал нужным даже упоминать о судьбе этого никудышного человека.
0,0(0 оценок)
Ответ:
lilulurens
lilulurens
20.02.2021 00:10
Всесвітньо відомий російський оперний співак Федір Шаляпін якось писав: “…на світі є тільки Пушкін, Данте і Сервантес”. Для Шаляпіна цей письменник і справді важив дуже багато. Оперу “Дон Кіхот” Ж. Массне написав спеціально для цього співака. Шаляпін згадував, що, уважно прочитавши роман, дійшов висновку: в зовнішності Рицаря Сумного Образу мають бути відображені і фантазія, і безпорадність і замашки вояка, і слабкість дитини, і гордість рицаря, і доброта святого, тож необхідно прагнути досягти яскравого поєднання комічного і сумного… Вживаючись в образ, Шаляпін намалював олівцем велику кількість ескізів. Прем’єра опери відбулася в 1910 році в Монте-Карло. Численні критики були суголосними в одному: Шаляпін зумів наблизитися до “Дон Кіхота”, хоча композитор І лібретист практично знищили задум Сервантеса. Співак створив образ, сповнений колосального заряду моральної чистоти і безкомпромісності, довів, що не можна жити без ідеалу, без великої мети.У фільмах Чапліна, які в “Дон Кіхоті”, герой щиро бажає світу добра, та світне помічає не лише його помислів і вчинків, але і його самого, а якщо і помічає, то знущається над ним.Слово вчителя. Герої романів, такі, як Піквік (Діккенс), мадам Боварі(Флобер), князь Мишкін(Дос-тоєвський), зобов’язані народженням не лише своїм авторам, а й ідеям, мотивам, прийомам, що вперше були закладені Сервантесом. На перший погляд, може здатися дивним, але до перелічених вище творів належить і повість Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”, яку ми вивчали на уроках зарубіжної літератури в 5 класі.В повісті “Пригоди Тома Сойєра” Марка Твена вплив Серван-теса виявився в тому, що письменнику створенні образу Тома зумів гумор зробити засобом поетизації життя. У Дон Кіхота певною мірою психологія дитини. У Марка Твена психологія головного героя відповідає його віку. Граючись у розбійників, Том говорить, що бачить караван багатих арабів та іспанських купців, у яких сотні слонів, верблюдів, тисячі мулів, навантажених алмазами. Гек, як і Санчо Панса, нічого цього “не бачить”. Тут Том докоряє Геку, що той не читав Сервантеса.На відміну від Дон Кіхота, Том, за всієї чистоти своїх помислів та ідеалів, найшляхетніші власні вчинки здійснює все ж заради пригод. Це можна пояснити як самобутністю творчості Марка Твена, так і тим відрізком часу, який розділяє ці твори.Гадаю, ви змогли переконатися в тому, що Дон Кіхот – вічний образ. Основою такого складного культурного явища, як донкіхотство, став відрив героя від роману. Донкіхотство – явище міжнародне, однаку різних країнах воно наповнилося різним змістом. З’явився цей термін ще за часів Сервантеса. Новим змістом наповнив його Вальтер Скотт, який утвердив у свідомості сучасників високий сенс слова “донкіхотство”. Той факт, що інтерес до роману Сервантеса не згасає з часом, дає всі підстави сподіватися, що Дон Кіхот знайде своє втілення в нових шедеврах мистецтва, доведе свою “вічність” ще не одному поколінню читачів.Дон Кіхота – вічний образ всесвітньої літературиСервантесу вдалося створити роман на всі часи і для всіх народів. Таємницю привабливості для людства цього образу намагалися розгадати філософи (Гегель), письменники (Тургенєв, Достоєвський, Томас Манн). Роман по-своєму інтерпретували такі художники, як Гойя, Дом’є, Пікассо, такі композитори, як Мендельсон, Штраус, Мінкус. Пройшовши складний шлях через свідомість людей, “Дон Кіхот” здійснив реальний вплив на життя, одних захоплюючи благородством героя, інших застерігаючи від карикатурності його подвигів. Історія донкіхотства починається від того часу, коли хтось із читачів роману вперше назвав себе Дон Кіхотом.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота