Карлсон. У Карлсона рыжие волосы, голубые глаза, пухлые ручки, пухленький. На спине пропеллер, а на животе кнопка. Одет в зеленую клетчатую рубаху и серые штанишки, коричневые ботиночки. Он всегда приходил маленькому мальчику на но получалась он только смешил окружающих своими словами и коронная фраза: " Пустяки, дело житейское!" и " Спокойствие, только спокойствие". Многое о чем говорит он был беззаботным и интересным собеседником, привлекал на себя внимание, а не других. Самый единственный друг - маленький мальчик из семьи Свантенсон Малыш. Карлсон интересный и хороший друг для каждого ребенка. Он положительно влияет на ребенка. Любил разыгрывать окружающих себя людей.
У Карлсона рыжие волосы, голубые глаза, пухлые ручки, пухленький. На спине пропеллер, а на животе кнопка. Одет в зеленую клетчатую рубаху и серые штанишки, коричневые ботиночки. Он всегда приходил маленькому мальчику на но получалась он только смешил окружающих своими словами и коронная фраза: " Пустяки, дело житейское!" и " Спокойствие, только спокойствие". Многое о чем говорит он был беззаботным и интересным собеседником, привлекал на себя внимание, а не других. Самый единственный друг - маленький мальчик из семьи Свантенсон Малыш. Карлсон интересный и хороший друг для каждого ребенка. Он положительно влияет на ребенка. Любил разыгрывать окружающих себя людей.
Якось Тефнут, донька бога Ра, богиня вологи, посварилася з батьком і покинула Єгипет. З нею пішла і волога. На єгипетську землю впала страшна посуха.
Довго роздумував Ра, як повернути богиню вологи.
Покликав він синів бога повітря Шу та бога мудрості Тота:
— Світ гине без життєдайної вологи! Подумайте, як повернути Тефнут додому. Поспішайте!
Шу з Тотом вирушили у далеку путь.
— Гадаю, — сказав бог повітря, — потрібна якась хитрість... Я добре знаю свою сестру, вона дуже вперта.
— Обернімося якимись звірами, щоб вона нас не впізнала, — запропонував Тот. — Може, мавпами?
Шу погодився.
Богиня Тефнут нудьгувала. Богиня вологи була такою самотньою...
— Ти сумуєш, красуне? — спитала велика мавпа, побачивши Тефнут. — Ми можемо розважити тебе, заспівати або затанцювати.
— Що ж, розважте мене, якщо хочете, — усміхнулася Тефнут. Мавпи зачарували богиню своїми танцями і співами.
— Ще, ще! — гукала вона. — Це чудово!
Та раптом одна з мавп зупинилася і сказала:
— Не гнівайся на нас. Ми охоче лишилися б з тобою довше, але поспішаємо на великий бенкет до богів.
— З якої нагоди? — запитала Тефнут.
— Бог Ра, здається, збирається одружити когось із своїх дітей.
— Весілля? — ще більше здивувалася Тефнут. — І це весілля святкуватимуть без мене?
— Якщо хочеш, ходи з нами. Повеселишся з усіма.
Недовго думала богиня. Вмить зібралася і рушила до Єгипту.
Теплий дощ залив спраглу землю, наповнив Ніл водою. Сонце, вмите свіжим дощем, засяяло як ніколи.
А прийшла Тефнут на своє весілля. Бог Сонця Ра одружив Тефнут з богом повітря Шу.