Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні. Але дівчина не могли в це вірити, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з дерева, яке стоїть за її вікном, опаде останній листок. Але час йшов, дерево повністю опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. Саме тоді Джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня. На прикладі Джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. На жаль, ціною порятунку життя Джонсі для Бермана стало його власне життя.
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності. 330 грн. от 549 грн. 299 грн. от 3 499 грн. О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Як пророк блукав зі своїм народом 40 років пустелею, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину. Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Біблійний пророк привів свій народ у землю обітовану і передав людям 10 заповідей Божих, які до людині врятуватися від гріха, а художник намалював свій шедевр – останній листок плюща на стіні сусіднього будинку. Тим самим врятував Джонсі від смерті. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося в грудях художника – невдахи Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», – читаємо у фіналі новели. Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Він виконав своє призначення на землі – творити добро і прекрасне – і життя він прожив недаремно. Цей старий невдаха постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на до ншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
1. Род литературы – лирика. Подход к изображению основных форм проявления человеческой личности субъективный – в переживаниях и раздумьях. 2. Жанр лирического произведения – лирическая песня, раскрывает чувства и мысли лирического героя. 3. Система стихосложения – метрическая, силлабо-тоническая; буквально слогоударное стихосложение, введённое реформой Тредиаковского – Ломоносова.
4. Размер – четырёхстопный хорей с пиррихием во второй стопе и мужской клаузулой. В горнице моей светло. Это от ночной звезды. Матушка возьмёт ведро, Молча принесёт воды… / - - - /-/-/ / - - - /-/ / - - -/ - / / - - - / - / Примеры четырёхстопного хорея: Сквозь вол/нисты/е ту/маны Проби/ рает/ ся лу/на, 5. Рифма по месту ударения в строке только мужская, открытая, так как оканчивается на гласный звук. По рифмовки перекрёстная; точная, богатая, однородная, простая, банальная. 6. Автор использует звукопись: в первой строфе ассонанс на звук [о ]; 7. Композиция стихотворения линейная, последовательная; стихотворение состоит из 4 катренов (четверостиший). Первая строфа соответствует экспозиции – описывается место действия – горница. Вторая строфа – завязка действия, так как описание обстановки побуждает героя к действию. Третья строфа – развитие действия – лирический герой планирует свои действия по преодолению духовного кризиса. Кульминация – «Думать о своей судьбе». Развязка – «Лодку мастерить себе…» 8. Лексические средства языка: преобладают общеупотребительные слова, разговорные: горница, матушка, садик, хлопотливый, характерные для лирической народной песни. 9. В основном слова использованы в прямом значении. Эпитет «кружевная» (тень ивы) создаёт мотив красоты именно в тот момент, когда лирический герой преобладает духовный кризис и планирует его преодоление. Инверсия: цветы мои, завяли все, ивы кружевная тень, будет хлопотливый день. Инверсия резко меняет интонацию и придаёт стиху большую выразительность. 10. Имена существительные: (в) горнице, (от) звезды, матушка, ведро, воды, цветы, (в) садике, лодка, (на) мели, (на) стене, ивы, тень, день, цветы, (о) судьбе, (до) звезды, лодку. (17 имён существительных; повторяются формы родительного падежа существительного звезда с разными предлогами и поэтому имеющие разное значение: в первом случае свет от ночной звезды; во втором случае значение времени – до ночной звезды). Имена прилагательные: ночной, красные, речной, кружевная, хлопотливый, ночной (всего 6, повтор – ночной). Глаголы: возьмёт, принесёт (будущее время – 1 строфа); завяли время), догниёт (будущее время), дремлет (настоящее время), будет, буду поливать, думать, буду мастерить (будущее время). Всего 9 глаголов, которые создают динамизм лирического сюжета. Местоимения: моей, это, мои, моей, (у) меня, (под) ней, (о) своей, себе. 8 местоимений, преобладают местоимения, указывающие на лирического героя. 11. Основной конфликт – внутренний, в душе лирического героя, который преодолевает духовный кризис. 12. Образы горницы, звезды, матушки, красных цветов и садика, лодки, ивы. Трогательные чувства грусти, печали, любви к матушке и садику, к природе и миру. Образ лирического героя. 13. Ведущие мотивы света ночной звезды, деятельной матушки, садика с увядшими цветами как символа души героя, догнивающей на речной мели лодки как символа несостоявшейся судьбы героя, мотив преодоления духовного кризиса. 14. Развёрнутое заглавие: Чтобы лодка не догнивала на речной мели, начини её мастерить. 15. Тема человеческой судьбы. Идея – нужно преодолевать жизненные невзгоды, нельзя поддаваться отчаянию. 16. Стихотворение замечательное, лирически взволнованное, трогательное, задушевное. Не случайно оно положено на музыку и часто его принимают за народную песню – самое высокое доказательство художественных достоинств этого стихотворения
Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні. Але дівчина не могли в це вірити, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з дерева, яке стоїть за її вікном, опаде останній листок. Але час йшов, дерево повністю опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. Саме тоді Джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня. На прикладі Джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. На жаль, ціною порятунку життя Джонсі для Бермана стало його власне життя.
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності. 330 грн. от 549 грн. 299 грн. от 3 499 грн. О.Генрі не випадково порівнює Бермана з Мойсеєм. Як пророк блукав зі своїм народом 40 років пустелею, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину. Ризикуючи життям Берман і Мойсей виконали свою місію. Біблійний пророк привів свій народ у землю обітовану і передав людям 10 заповідей Божих, які до людині врятуватися від гріха, а художник намалював свій шедевр – останній листок плюща на стіні сусіднього будинку. Тим самим врятував Джонсі від смерті. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося в грудях художника – невдахи Берман намалював не просто листок, це був його шедевр, про який він мріяв усе життя», – читаємо у фіналі новели. Добро, яке зробив Берман, це врятоване життя молодої дівчини, в першу чергу, і здійснення його заповітної мрії. Він виконав своє призначення на землі – творити добро і прекрасне – і життя він прожив недаремно. Цей старий невдаха постає взірцем тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на до ншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
1. Род литературы – лирика. Подход к изображению основных форм проявления человеческой личности субъективный – в переживаниях и раздумьях. 2. Жанр лирического произведения – лирическая песня, раскрывает чувства и мысли лирического героя. 3. Система стихосложения – метрическая, силлабо-тоническая; буквально слогоударное стихосложение, введённое реформой Тредиаковского – Ломоносова.
4. Размер – четырёхстопный хорей с пиррихием во второй стопе и мужской клаузулой. В горнице моей светло. Это от ночной звезды. Матушка возьмёт ведро, Молча принесёт воды… / - - - /-/-/ / - - - /-/ / - - -/ - / / - - - / - / Примеры четырёхстопного хорея: Сквозь вол/нисты/е ту/маны Проби/ рает/ ся лу/на, 5. Рифма по месту ударения в строке только мужская, открытая, так как оканчивается на гласный звук. По рифмовки перекрёстная; точная, богатая, однородная, простая, банальная. 6. Автор использует звукопись: в первой строфе ассонанс на звук [о ]; 7. Композиция стихотворения линейная, последовательная; стихотворение состоит из 4 катренов (четверостиший). Первая строфа соответствует экспозиции – описывается место действия – горница. Вторая строфа – завязка действия, так как описание обстановки побуждает героя к действию. Третья строфа – развитие действия – лирический герой планирует свои действия по преодолению духовного кризиса. Кульминация – «Думать о своей судьбе». Развязка – «Лодку мастерить себе…» 8. Лексические средства языка: преобладают общеупотребительные слова, разговорные: горница, матушка, садик, хлопотливый, характерные для лирической народной песни. 9. В основном слова использованы в прямом значении. Эпитет «кружевная» (тень ивы) создаёт мотив красоты именно в тот момент, когда лирический герой преобладает духовный кризис и планирует его преодоление. Инверсия: цветы мои, завяли все, ивы кружевная тень, будет хлопотливый день. Инверсия резко меняет интонацию и придаёт стиху большую выразительность. 10. Имена существительные: (в) горнице, (от) звезды, матушка, ведро, воды, цветы, (в) садике, лодка, (на) мели, (на) стене, ивы, тень, день, цветы, (о) судьбе, (до) звезды, лодку. (17 имён существительных; повторяются формы родительного падежа существительного звезда с разными предлогами и поэтому имеющие разное значение: в первом случае свет от ночной звезды; во втором случае значение времени – до ночной звезды). Имена прилагательные: ночной, красные, речной, кружевная, хлопотливый, ночной (всего 6, повтор – ночной). Глаголы: возьмёт, принесёт (будущее время – 1 строфа); завяли время), догниёт (будущее время), дремлет (настоящее время), будет, буду поливать, думать, буду мастерить (будущее время). Всего 9 глаголов, которые создают динамизм лирического сюжета. Местоимения: моей, это, мои, моей, (у) меня, (под) ней, (о) своей, себе. 8 местоимений, преобладают местоимения, указывающие на лирического героя. 11. Основной конфликт – внутренний, в душе лирического героя, который преодолевает духовный кризис. 12. Образы горницы, звезды, матушки, красных цветов и садика, лодки, ивы. Трогательные чувства грусти, печали, любви к матушке и садику, к природе и миру. Образ лирического героя. 13. Ведущие мотивы света ночной звезды, деятельной матушки, садика с увядшими цветами как символа души героя, догнивающей на речной мели лодки как символа несостоявшейся судьбы героя, мотив преодоления духовного кризиса. 14. Развёрнутое заглавие: Чтобы лодка не догнивала на речной мели, начини её мастерить. 15. Тема человеческой судьбы. Идея – нужно преодолевать жизненные невзгоды, нельзя поддаваться отчаянию. 16. Стихотворение замечательное, лирически взволнованное, трогательное, задушевное. Не случайно оно положено на музыку и часто его принимают за народную песню – самое высокое доказательство художественных достоинств этого стихотворения