Франц Кафка «Перевтілення». Дайте письмово відповіді на питання
1. Назвати членів сім'ї, з якими проживав головний герой, - це …
2. Грегор Замза працював …
3. Грегор не міг полишити роботу через …
4. До роботи і начальника герой ставився …
5. Основне захоплення Грегора …
6. Де відбулося перетворення Грегора Замзи? …
7. Голос Грегора–жука був схожий на …
8. Коли Грегор не зміг самостійно злізти з ліжка, він подумав про …
9. Родина намагалася надати Грегорові до Яку страву приготували Грегорові на початку його життя в образі жука? …
11. Як вирішив діяти герой, щоб полегшити родинні переживання? …
12. Хто найбільше піклувався про Грегора? …
13. Яку розвагу придумав для себе Грегор – жук? …
14. Як змінюється кімната Грегора? …
15. Який предмет найбільше захищав Грегор, коли виносили меблі? …
16. Скільки спроб робить Грегор, щоб вийти в спільну кімнату? …
17. Як батько намагався вдруге загнати сина – жука до його кімнати? …
18. Яку роботу найшла сестра, мати після перетворення Грегора на жука? …
19. Для покращання сімейного бюджету батьки …
20. Про що мріяв Грегор відносно сестри, коли ще працював? …
21. «Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а кажу лише одне: …»
22. Чого прагнув Грегор – жук, коли сестра грала на скрипці? …
23. Як сприйняла сім'я Замзи смерть Грегора? …
24. Грегор Замза належить до типу «…».
Повість «Тарас Бульба» — одне з найвідоміших творів М. В. Гоголя. Воно було задумано як великомасштабна історична картина, що відображає протистояння запорізького козацтва та польської шляхти. Центральними персонажами повісті стали один з керівників козацького руху Тарас Бульба і двоє його синів: Остап і Андрій.
Хто такі Остап і Андрій
Остап — літературний персонаж повісті «Тарас Бульба», старший син козачого отамана, що розділив з батьком і очолюваним ним військом складну долю борців проти польського поневолення.
Андрій — молодший син Тараса Бульби, який через любов до жінки зрадив справу батька і перейшов на бік ворога. За зраду Андрій поплатився життям.
Порівняння Остапа й Андрія
У чому ж різниця між Остапом і Андрієм?
Ці персонажі були задумані Н. В. Гоголем як антагоністи. Їх дитинство пройшло під ніжною материнською опікою. Прихильність до матері Андрій зберіг на все життя.
У підлітковому віці обидва сини Тараса Бульби надійшли на навчання в семінарію. У цей час стало чітко виявлятися розходження в рисах їх характерів.
Андрій володів веселою вдачею, легко сходився з товаришами по навчанню, так само легко засвоював премудрості науки, із задоволенням брав участь у бійках і завжди виходив сухим з води.
Остап був замкнутий, мовчазний, з труднощами, але наполегливо вчився, цурався товаришів, часто бував об’єктом їх грубуватих жартів, але вмів постояти за себе.
Після закінчення навчання сини, за рішенням Тараса Бульби, вирушили в Запорізьку Січ. Їм була уготована сувора школа життя. Остап успадкував батьківську твердість, відданість православній вірі й обов’язку перед Вітчизною. Він гідно зносив тяготи військових походів і в бою проявляв небувалу спритність, стійкість і відвагу.
Переконання Андрія виявилися не настільки твердими. Закохавшись в дочку польського вельможі, він склав до її ніг козацьку зброю, відступився від віри, зрадив батька і став битися з козаками на боці ворога.
Відступництво Андрія старий Тарас переживав як глибоку особисту драму. Він власноруч стратив що у полон Андрія, не зумівши пробачити йому зраду козацької присяги.
відмінність Остапа від Андрія полягає в наступному:
Остап — старший син Тараса Бульби, його послідовник, наступник козацьких традицій.
Андрій — пристрасна романтична натура. Він виявився здатним заради любові до жінки відмовитися від слави, честі і Вітчизни.
Твердість характеру Остапа виявлялася з ранніх років. Підтвердження тому — завзятість, з яким він долав складності навчання.
Андрій з юності легше ставився до житейських складнощів, був ніжніше з матір’ю і вмів мріяти не тільки про козацькі походи.
Остап і Андрій по-різному розуміли почуття обов’язку. За задумом автора, кожен з них заплатив долі особливу данину, що мала ціну життя.
Он был очень сильным.
Работал дворником.
Вырос в деревне, а потом его перевезли в город.
В городе он скучал, ему там было плохо, но потом он привык.
Герасим усердно исполнял свою обязанность: на дворе никогда не было ни сору, ни щепок.
Со своими остальными работниками Герасим находился в отношениях не то чтобы приятельских, — они его боялись -, а коротких: он считал их за своих.
Он был нрава строгого и серьезного, любил во всем порядок.
Он не любил драчунов. При нем даже петухи не дрались.
Он не любил, чтобы к нему ходили