У наших лісах та заповідниках живуть справжні, лісові велетні. Це лосі. У всьому вигляді лісового велетня відчувається міць і сила.
У лося велика горбоноса голова. Верхня товста губа довше нижньої. Тіло масивне, з загривком, схожим на горб. Довгі вуха чуйно вловлюють найменший звук. Тепла густа шерсть захищає тварину від морозів.
Ноги у лося – довгі, з широкими копитами. Вони дозволяють ходити по глибокому снігу, по болоту.
А ще лосі швидко бігають та плавають. Зустрінеться ріка – лось легко перепливе її і може навіть на хвилиночку пірнути під воду. У жаркий день лосі люблять зайти в воду: і прохолодно, і порятунок від комарів і мошок.
Є у лося і прикраса – великі широкі роги. А щоб вони не заважали бігти через лісові хащі, лось піднімає голову, ніби кладе роги на спину. Правда, взимку лось скидає свою прикрасу.
Навесні народжуються малюки. Мама – ніжно вилизує своє дитинча, годує його молоком.
Лосі – сильні і сміливі. Міцні роги, удар копитом зупинять ворога – вовка чи ведмедя. Всі, хто ходить в ліс, знають – якщо лось гуляє з лосеням, краще до них не підходити! А лосеня в разі небезпеки зачаїться – сховається. Поруч пройдеш – не помітиш.
Ось такі дивовижні велетні живуть в наших лісах та зовідниках.
Весна. На улице тепло, поют птицы. Отличное настроение... А разве может быть иначе, когда просыпается природа? Первые лучики ласкового теплого солнышка... Когда идешь ощущая их на себе, радуешься долгожданному теплу... Хочется забыть все волнения и тревоги... Просто идти и наслаждаться... Голубое небо с белыми облаками... Зеленая трава... Маленькие зеленые листочки... Все такое яркое после белоснежной зимы. Идешь и любуешься этим великолепием красок... Так бы и гуляла... Бродила по улочкам... А еще лучше оказаться в парке, посидеть на лавочке согреваемой солнышком Первый дождик... его неповторимый запах забытый за долгую зиму... Я так люблю дождь... Дождь - это всегда радость, отличное настроение и море положительных эмоций... В дождь можно посидеть помечтать под неторопливый перезвон капель... В это время нападает лень, хочется забыть обо всем, забросить учебу подальше и в полной мере насладится новыми ощущениями. Поэтому весна для меня это смена настроения на радостное, одухотворенное и всегда позитивное.
или
На улице весна. Город оживает с каждым днём всё быстрее и быстрее. Листья зеленеют, ярко блестит солнце, капают капельки тальго снега с крыш домов. В лесу ещё тихо. Все звери спят. Но скоро, совсем скоро этот лес наполниться звуками природы. Пением пташек, воем волков, шорохом листвы и стуками дятлов. У каждого человека в душе просыпаеться весенние настроение. Мы чувствуем всем толом что пришла весна!
У наших лісах та заповідниках живуть справжні, лісові велетні. Це лосі. У всьому вигляді лісового велетня відчувається міць і сила.
У лося велика горбоноса голова. Верхня товста губа довше нижньої. Тіло масивне, з загривком, схожим на горб. Довгі вуха чуйно вловлюють найменший звук. Тепла густа шерсть захищає тварину від морозів.
Ноги у лося – довгі, з широкими копитами. Вони дозволяють ходити по глибокому снігу, по болоту.
А ще лосі швидко бігають та плавають. Зустрінеться ріка – лось легко перепливе її і може навіть на хвилиночку пірнути під воду. У жаркий день лосі люблять зайти в воду: і прохолодно, і порятунок від комарів і мошок.
Є у лося і прикраса – великі широкі роги. А щоб вони не заважали бігти через лісові хащі, лось піднімає голову, ніби кладе роги на спину. Правда, взимку лось скидає свою прикрасу.
Навесні народжуються малюки. Мама – ніжно вилизує своє дитинча, годує його молоком.
Лосі – сильні і сміливі. Міцні роги, удар копитом зупинять ворога – вовка чи ведмедя. Всі, хто ходить в ліс, знають – якщо лось гуляє з лосеням, краще до них не підходити! А лосеня в разі небезпеки зачаїться – сховається. Поруч пройдеш – не помітиш.
Ось такі дивовижні велетні живуть в наших лісах та зовідниках.
Весна. На улице тепло, поют птицы. Отличное настроение... А разве может быть иначе, когда просыпается природа? Первые лучики ласкового теплого солнышка... Когда идешь ощущая их на себе, радуешься долгожданному теплу... Хочется забыть все волнения и тревоги... Просто идти и наслаждаться... Голубое небо с белыми облаками... Зеленая трава... Маленькие зеленые листочки... Все такое яркое после белоснежной зимы. Идешь и любуешься этим великолепием красок... Так бы и гуляла... Бродила по улочкам... А еще лучше оказаться в парке, посидеть на лавочке согреваемой солнышком Первый дождик... его неповторимый запах забытый за долгую зиму... Я так люблю дождь... Дождь - это всегда радость, отличное настроение и море положительных эмоций... В дождь можно посидеть помечтать под неторопливый перезвон капель... В это время нападает лень, хочется забыть обо всем, забросить учебу подальше и в полной мере насладится новыми ощущениями. Поэтому весна для меня это смена настроения на радостное, одухотворенное и всегда позитивное.
или
На улице весна. Город оживает с каждым днём всё быстрее и быстрее. Листья зеленеют, ярко блестит солнце, капают капельки тальго снега с крыш домов. В лесу ещё тихо. Все звери спят. Но скоро, совсем скоро этот лес наполниться звуками природы. Пением пташек, воем волков, шорохом листвы и стуками дятлов. У каждого человека в душе просыпаеться весенние настроение. Мы чувствуем всем толом что пришла весна!