Хелп
А. Экспозиция 1) похождения Хлестакова в роли ревизора
Б. Завязка 2) Изображение жизни городничего до приезда ревизора
В. Развитие действия 3) вечер у городничего, чтение письма Хлестакова
Г. Кульминация 4) сообщение городничего о тайном приезде ревизора
Д. Развязка 5) Сцена вранья Хлестакова
твір
Объяснение:
Привіт, Анастасія Миколаївна. Я вирішив написати листа собі, точніше тобі Насті. Десятирічній дівчинці буде цікаво прочитати цей лист від мене.
Цікаво, що сталося? Я вважаю, що спілкування з однокласниками на уроці не зіпсувало нам життя. Я впевнений на сто відсотків, що ти розумна і красива, що закінчила з відзнакою, вступила до інституту і вже на престижній роботі.
Напевно, у неї вже є чоловік і двоє дітей. Хочеться вірити, що ви стали доброю і чуйною людиною, яка допомагає всім, хто цього потребує. Хочеться вірити, що ви допомагаєте безпорадним і безпритульним тваринам. Я вірю, що ви стали найщасливішою людиною на землі. Пам’ятаєш, як ми були? Ти пам’ятаєш наше перше кохання, Міша? Сподіваюся, ти одружився з нею. Я вірю, що всі твої мрії здійснились.
Цікаво, хто ваші друзі зараз? Все ті ж хлопці та дівчата з нашого подвір’я. Я вірю, що ти підтримуєш з ними зв’язок, незважаючи ні на що.
Звичайно, світ жорстокий і непередбачуваний, але я хочу вірити, що вона насправді найкрасивіша дівчина. Залишайтеся тим самим мрійником, добрим, романтичним. Хочеться вірити, що наші смаки не змінилися. Ви також п'єте зелений чай і любите гарячий шоколад.
Дорога Настя, нехай у твоєму житті все буде добре! Удачі завжди з тобою в житті. Завжди будь впевненою і цілеспрямованою жінкою. Завжди досягайте своєї мети і дозволяйте всім своїм мріям збуватися. З вами будуть лише добрі та люблячі люди. Сподіваюся, ваше життя сповнене лише позитивних моментів. Якщо проблема раптово вразила ваш будинок, ви легко впораєтеся з усіма проблемами.
"Дом Матрены стоял тут же, неподалеку, с четырьмя оконцами в ряд на
холодную некрасную сторону, крытый щепою, на два ската и с украшенным под
теремок чердачным окошком. Дом не низкий -- восемнадцать венцов. Однако
изгнивала щепа, посерели от старости бревна сруба и ворота, когда-то
могучие, и проредилась их обвершка. "
" Дворик не был крыт, но в доме многое было под одной связью. За
входной дверью внутренние ступеньки поднимались на просторные мосты, высоко
осененные крышей. Налево еще ступеньки вели вверх в горницу -- отдельный
сруб без печи, и ступеньки вниз, в подклеть. А направо шла сама изба, с
чердаком и подпольем. Строено было давно и добротно, на большую семью... "
"Просторная изба и особенно лучшая приоконная ее часть была уставлена по
табуреткам и лавкам -- горшками и кадками с фикусами. Они заполнили
одиночество хозяйки безмолвной, но живой толпой. Они разрослись привольно,
забирая небогатый свет северной стороны. "
"Но я уже видел, что жребий мой был -- поселиться
в этой темноватой избе с тусклым зеркалом, в которое совсем нельзя было
смотреться, с двумя яркими рублевыми плакатами о книжной торговле и об
урожае, повешенными на стене для красоты. Здесь было мне тем хорошо, что по
бедности Матрена не держала радио, а по одиночеству не с кем было ей
разговаривать. "