Олександр Андрійович Чацький – молодий чоловік, уже позбавлений дитинства, але досить дорослий для розуміння дурості та підлабузництва оточуючих. Він не бажає служити, але й не збирається стає чиновником. Такі судження лякають Фамусова настільки, що він зараховує головного героя якобинцам. Головний герой вважає, що можна стати шановною людиною, присвятивши себе, наприклад, науці.
Олександр Чацький – єдиний позитивний герой у творі. Він розумний, проникливий, глузливий. Герой здатний любити і відчувати пристрасть. Його почуття до Софії настільки сильні, що він не бачить у ній дурну і недалеку дівчину, яка ніколи не зможе його зрозуміти.
Однією з найважливіших рис його характеру є його волелюбність. Йому не потрібна підтримка натовпу, він ніколи не піде у нього на поводі. Його думка не популярна у фамусівському суспільстві настільки, що її навіть вважають божевільним.
Чацький – справжній патріот. Він щиро любить свою Батьківщину, захоплюється російським народом та російською мовою. Йому гидко, що стан дворян перетворив цю прекрасну мелодійну мову на суміш «французького з нижегородським».
Недоліки Чацького
Будучи дуже освіченою людиною, Чацький пильно помічає недоліки суспільства. За до своєї грамотної мови та гострого слівця він висміює вади оточуючих. Ось тільки робить він це даремно. Люди, що оточують його, набагато дурніші за героя і не розуміють сенсу його промов. Крім того, головний герой занадто гордий. Він не хоче приймати неповаги до себе, сердиться, коли його судження не роблять на публіку запланованої дії.
Незважаючи на всю свою об'єктивність і тверезість суджень, він, як і раніше, закоханий у Софію Фамусову і через палку любов не бачить усю обмеженість дівчини.
Сравнение рассказов "Барбос и Жулька" А.И. Куприна и Л.Н. Толстого "Лев и собачка":
Тема: -Куприн поднимает тему верности животных ,в данном рассказе итог печален,но остаётся чувство благодарности,братьям нашим меньшим,за их бескорыстие и верность людям. - Л.Толстой -"Любить-значит жить жизнью того, кого любишь". У зверей тоже есть чувства,они умеют быть преданными и любить.Собачка любит льва,она ему предана,а лев отвечает ей взаимностью.Потеряв друга,лев погибает от тоски.
Герои: -Жулька,маленькая собачка охотничьей породы,Барбос,большой,дворовый лохматый пёс. - Лев и маленькая собачка,неопределённой породы.
Событие: -У Куприна:Бешеная собака испугалась натиска малышки,которая самоотверженно бросилась защищать своих хозяев.Это стоило ей жизни,но её верный друг не оставил её в одиночестве.Барбос всё чувствовал и ему надо было попрощаться со своей подругой.Он выл от горя,от чувства потери друга и люди это поняли. -У Толстого:Лев в зверинце находит друга по несчастью,маленькую собачку,брошенную ему на съедение в клетку.Животные становятся друзьями,едят,спят,играют вместе в клетке.Собачка заболевает и умирает,лев обнимает маленько друга и лежит пять дней,никого не подпуская к собачке,он умирает от тоски на шестой день.
Главная мысль: -Куприн показал,что животные на многое,маленькая собачка людей от большой беды.Отвага и смелость не зависят от размера,преданный друг заслонил собой хозяев от смертельной опасности. -Толстой считает ,друзей не продают и не покупают,нельзя купить дружбу за деньги,а друга поменять на что-нибудь другое.Для жестоких людей,звери-это как товар,деньги-их продают и покупают,дают взамен на что-либо,а животные-это живые существа испытывать глубокие чувства преданности,дружбы и любви.
Отношение автора к героям: -Куприн любит животных,восхищается из бескорыстной преданностью и самопожертвованием ради хозяев.Автор призывает ценить животных, относится к ним с понимаем,как к нашим меньшим братьям. -Толстой сочувствует животным,особенно тем,кто живёт в неволе и полностью зависят от людей.Читая рассказ,становится больно за людей,которые жестоко относятся к животным,не понимая,что звери на большее,чем некоторые люди.
Олександр Андрійович Чацький – молодий чоловік, уже позбавлений дитинства, але досить дорослий для розуміння дурості та підлабузництва оточуючих. Він не бажає служити, але й не збирається стає чиновником. Такі судження лякають Фамусова настільки, що він зараховує головного героя якобинцам. Головний герой вважає, що можна стати шановною людиною, присвятивши себе, наприклад, науці.
Олександр Чацький – єдиний позитивний герой у творі. Він розумний, проникливий, глузливий. Герой здатний любити і відчувати пристрасть. Його почуття до Софії настільки сильні, що він не бачить у ній дурну і недалеку дівчину, яка ніколи не зможе його зрозуміти.
Однією з найважливіших рис його характеру є його волелюбність. Йому не потрібна підтримка натовпу, він ніколи не піде у нього на поводі. Його думка не популярна у фамусівському суспільстві настільки, що її навіть вважають божевільним.
Чацький – справжній патріот. Він щиро любить свою Батьківщину, захоплюється російським народом та російською мовою. Йому гидко, що стан дворян перетворив цю прекрасну мелодійну мову на суміш «французького з нижегородським».
Недоліки Чацького
Будучи дуже освіченою людиною, Чацький пильно помічає недоліки суспільства. За до своєї грамотної мови та гострого слівця він висміює вади оточуючих. Ось тільки робить він це даремно. Люди, що оточують його, набагато дурніші за героя і не розуміють сенсу його промов. Крім того, головний герой занадто гордий. Він не хоче приймати неповаги до себе, сердиться, коли його судження не роблять на публіку запланованої дії.
Незважаючи на всю свою об'єктивність і тверезість суджень, він, як і раніше, закоханий у Софію Фамусову і через палку любов не бачить усю обмеженість дівчини.
Тема:
-Куприн поднимает тему верности животных ,в данном рассказе итог печален,но остаётся чувство благодарности,братьям нашим меньшим,за их бескорыстие и верность людям.
- Л.Толстой -"Любить-значит жить жизнью того, кого любишь". У зверей тоже есть чувства,они умеют быть преданными и любить.Собачка любит льва,она ему предана,а лев отвечает ей взаимностью.Потеряв друга,лев погибает от тоски.
Герои:
-Жулька,маленькая собачка охотничьей породы,Барбос,большой,дворовый лохматый пёс.
- Лев и маленькая собачка,неопределённой породы.
Событие:
-У Куприна:Бешеная собака испугалась натиска малышки,которая самоотверженно бросилась защищать своих хозяев.Это стоило ей жизни,но её верный друг не оставил её в одиночестве.Барбос всё чувствовал и ему надо было попрощаться со своей подругой.Он выл от горя,от чувства потери друга и люди это поняли.
-У Толстого:Лев в зверинце находит друга по несчастью,маленькую собачку,брошенную ему на съедение в клетку.Животные становятся друзьями,едят,спят,играют вместе в клетке.Собачка заболевает и умирает,лев обнимает маленько друга и лежит пять дней,никого не подпуская к собачке,он умирает от тоски на шестой день.
Главная мысль:
-Куприн показал,что животные на многое,маленькая собачка
людей от большой беды.Отвага и смелость не зависят от размера,преданный друг заслонил собой хозяев от смертельной опасности.
-Толстой считает ,друзей не продают и не покупают,нельзя купить дружбу за деньги,а друга поменять на что-нибудь другое.Для жестоких людей,звери-это как товар,деньги-их продают и покупают,дают взамен на что-либо,а животные-это живые существа испытывать глубокие чувства преданности,дружбы и любви.
Отношение автора к героям:
-Куприн любит животных,восхищается из бескорыстной преданностью и самопожертвованием ради хозяев.Автор призывает ценить животных,
относится к ним с понимаем,как к нашим меньшим братьям.
-Толстой сочувствует животным,особенно тем,кто живёт в неволе и полностью зависят от людей.Читая рассказ,становится больно за людей,которые жестоко относятся к животным,не понимая,что звери на большее,чем некоторые люди.