Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
Произведение Островского "Снегурочка" - это удивительная сказка, в которой показана красота окружающего мира, любви, природы, молодости. Произведение основано на народных сказках, песнях, преданиях и легендах. Островский только соединил сказки, легенды и песни воедино и придал народному творчеству весьма своеобразный колорит. В "Снегурочке" главное место занимают человеческие отношения. На первый взгляд, сюжет выглядит совершенно фантастичным. Но потом оказывается, что в этой фантасмагории живые человеческие характеры.
Откуда взялась Снегурочка? Точного ответа до сих пор нет. Но имеется очень много вариантов ее происхождения.
Образ сказочной героини Снегурочкиформировался в народном сознании постепенно на протяжении веков. Первоначально возник в русских народных сказках как образ ледяной девочки – внучки, которую слепили из снега бездетные старик со старухой себе в утешение, а людям на радость. Однако существует предположение о том, что сказка о Снегурочке возникла на основе древнего славянского обряда похорон Костромы. И значит можно утверждать, что Кострома не родина Снегурочки – она и есть та самая Снегурочка.
Кострому изображали по-разному: это была или молодая женщина, закутанная в белое, с дубовой веткой в руках, идущая в сопровождении хоровода, или соломенное чучело женщины. Кострома означает игровой персонаж и саму игру, в конце которой Кострома заболевает и умирает, а затем встает и танцует. Заключительный эпизод игры и обряда, смерть и последующее воскресение Костромы, дал повод для восприятия образа Костромы как сезонного духа (духа растительности), что и роднит ее с образом Снегурочки.
В сказке «Девочка Снегурочка» В. И. Даля старик со старухой наблюдали за чужими ребятами, «как они из снегу комочки катают, в снежки играют» и решили слепить себе дочку. «Старик принес комочек снега в избу, положил в горшочек, накрыл ветошкой и поставил на окошко. Взошло солнышко, пригрело горшочек, и снег стал таять». Так появилась девочка «беленькая, как снежок, и кругленькая, как комок».
Сказочная Снегурочка тает, прыгая с подружками через большой жаркий костер, и превращается в маленькое облачко, улетающее в небо.
Со временем образ героини трансформировался в народном сознании: Снегурочка становится внучкой Деда Мороза и ассоциируется с Рождественскими и Новогодними праздниками.
Снегурочка – чисто русское явление и больше нигде в мире на новогодних и рождественских праздниках такой персонаж не фигурирует.
Новую окраску приобретает образ под влиянием весенней сказки А. Н. Островского «Снегурочка». Из маленькой девочки – внучки героиня превращается в прекрасную девушку зажечь сердца юных берендеев горячим чувством любви.
Действие происходит в сказочном месте - царстве Берендея. Описывая законы этой страны, Островский словно рисует своей идеал общественного устройства. В царстве Берендея люди живут по законам совести и чести, стараются не вызвать гнев богов. Здесь очень большое значение придается красоте. Ценится красота окружающего мира, красота девушек, цветов, песен. Не случайно певец любви Лель оказывается столь популярен. Он как бы олицетворяет молодость, пылкость, горячность.
Объяснение:
I. Мотивація навчальної діяльності
учнів
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Інтерактивна вправа “Займи позицію”
1) Чи любив Хельмер свою дружину?
Так Не зовсім Ні
2) Чи була фру Лінне справжньою подругою?
Так Не зовсім
3) Чи є Крогстад негативним персонажем?
Так Не зовсім Ні
(Учні мають обгрунтувати свої позиції.)
VI. Домашнє завдання
Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа “мікрофон”
Закінчіть речення:
Я не вірю, що…
Мені сподобалася думка про те…
Я думаю, що в наш час…
Объяснение:
Произведение Островского "Снегурочка" - это удивительная сказка, в которой показана красота окружающего мира, любви, природы, молодости. Произведение основано на народных сказках, песнях, преданиях и легендах. Островский только соединил сказки, легенды и песни воедино и придал народному творчеству весьма своеобразный колорит. В "Снегурочке" главное место занимают человеческие отношения. На первый взгляд, сюжет выглядит совершенно фантастичным. Но потом оказывается, что в этой фантасмагории живые человеческие характеры.
Откуда взялась Снегурочка? Точного ответа до сих пор нет. Но имеется очень много вариантов ее происхождения.
Образ сказочной героини Снегурочкиформировался в народном сознании постепенно на протяжении веков. Первоначально возник в русских народных сказках как образ ледяной девочки – внучки, которую слепили из снега бездетные старик со старухой себе в утешение, а людям на радость. Однако существует предположение о том, что сказка о Снегурочке возникла на основе древнего славянского обряда похорон Костромы. И значит можно утверждать, что Кострома не родина Снегурочки – она и есть та самая Снегурочка.
Кострому изображали по-разному: это была или молодая женщина, закутанная в белое, с дубовой веткой в руках, идущая в сопровождении хоровода, или соломенное чучело женщины. Кострома означает игровой персонаж и саму игру, в конце которой Кострома заболевает и умирает, а затем встает и танцует. Заключительный эпизод игры и обряда, смерть и последующее воскресение Костромы, дал повод для восприятия образа Костромы как сезонного духа (духа растительности), что и роднит ее с образом Снегурочки.
В сказке «Девочка Снегурочка» В. И. Даля старик со старухой наблюдали за чужими ребятами, «как они из снегу комочки катают, в снежки играют» и решили слепить себе дочку. «Старик принес комочек снега в избу, положил в горшочек, накрыл ветошкой и поставил на окошко. Взошло солнышко, пригрело горшочек, и снег стал таять». Так появилась девочка «беленькая, как снежок, и кругленькая, как комок».
Сказочная Снегурочка тает, прыгая с подружками через большой жаркий костер, и превращается в маленькое облачко, улетающее в небо.
Со временем образ героини трансформировался в народном сознании: Снегурочка становится внучкой Деда Мороза и ассоциируется с Рождественскими и Новогодними праздниками.
Снегурочка – чисто русское явление и больше нигде в мире на новогодних и рождественских праздниках такой персонаж не фигурирует.
Новую окраску приобретает образ под влиянием весенней сказки А. Н. Островского «Снегурочка». Из маленькой девочки – внучки героиня превращается в прекрасную девушку зажечь сердца юных берендеев горячим чувством любви.
Действие происходит в сказочном месте - царстве Берендея. Описывая законы этой страны, Островский словно рисует своей идеал общественного устройства. В царстве Берендея люди живут по законам совести и чести, стараются не вызвать гнев богов. Здесь очень большое значение придается красоте. Ценится красота окружающего мира, красота девушек, цветов, песен. Не случайно певец любви Лель оказывается столь популярен. Он как бы олицетворяет молодость, пылкость, горячность.
Подробнее - на -