Один раз я полетел на Марс. Он был оранжево-желтого цвета, на этой планете я познакомился с инопланетянами. Они были совсем, как люди, только синеватого оттенка. Оказывается они любят морковь, а так, как у меня в пакете была куча еды, я нашел среди этой кучи любимые овощи новых друзей и угостил их. Кстати, инопланетян звали Залп и Пилиф. Они умели разговаривать на человеческом языке. Мы очень весело провели время, играя в разные игры, просто рассказывая истории. Когда пришло время лететь домой, я пообещал прилететь ещё. И я скоро прилечу к Залпу и Пилифу.
Р. Шеклі правомірно визнати батьком західної наукової фантастики, хоча творчість митця більшу популярність отримала в Росії та Україні. Твори й окремі сторінки життя видатного фантаста широко представлені в Інтернет-виданнях, на численних порталах і сайтах фантастичної літератури, персональному сайті автора (www.sheckley.com), у соціальній мережі "Живий Журнал" створено авторську спільноту Шеклі’s Journal. Важко собі уявити читача пострадянського періоду, не знайомого з творчістю письменника-фантаста. Писав він прозу різних жанрів (у його творчому доробку – романи, повісті й оповідання, сценарії фільмів), проте репутацію блискучого фантаста-гумориста й сатирика принесли йому саме короткі оповідання. Ці твори Р. Шеклі склали кілька авторських збірників: "Де не ступала нога людини" (1954), "Громадянин у космосі" (1955), "Паломництво на Землю" (1957), "Ідеї: без обмежень" (1960), "Лавка нескінченності" (1960), "Осколки космосу" (1963), "Пастка на людину" (1967), "Ви що-небудь відчуваєте, коли я роблю це?" (1971), "Робот, який був схожий на мене" (1978), "Дивовижні світи Роберта Шеклі" (1979) та інші. У його творах – космічна чи кримінальна тематика, наукова термінологія й кібернетична стилістика, ідеї антиутопії та яскравий гумор у зображенні звичайних персонажів і фольклорних надприродних істот. Так, серед його персонажів – дивні істоти з фантастичних планет, працівники буденного космічного простору. Творчість Р.Шеклі вирізняє парадоксальний погляд, показ звичайного e у незвичному ракурсі. Насиченість численних творів письменника яскравим гумором також є парадоксальною – приправленою "присмаком крові", – адже в них простежується тривожність за здатність людини до самоорганізації й самоконтролю (боротися з руйнівними бажаннями, агресією). Як бачимо, творчість фантаста нерозривно пов’язана з філософським осмисленням буття… Постать Роберта Шеклі провокаційно відома не лише в літературних колах. Маючи прихильність до руху хіпі, митець обожнював мандри, займався журналістикою. До останніх років життя багато подорожував Росією та Україною, любив зустрічатися зі своїми прихильниками.
Один раз я полетел на Марс. Он был оранжево-желтого цвета, на этой планете я познакомился с инопланетянами. Они были совсем, как люди, только синеватого оттенка. Оказывается они любят морковь, а так, как у меня в пакете была куча еды, я нашел среди этой кучи любимые овощи новых друзей и угостил их. Кстати, инопланетян звали Залп и Пилиф. Они умели разговаривать на человеческом языке. Мы очень весело провели время, играя в разные игры, просто рассказывая истории. Когда пришло время лететь домой, я пообещал прилететь ещё. И я скоро прилечу к Залпу и Пилифу.
Так нормально?
Писав він прозу різних жанрів (у його творчому доробку – романи, повісті й оповідання, сценарії фільмів), проте репутацію блискучого фантаста-гумориста й сатирика принесли йому саме короткі оповідання. Ці твори Р. Шеклі склали кілька авторських збірників: "Де не ступала нога людини" (1954), "Громадянин у космосі" (1955), "Паломництво на Землю" (1957), "Ідеї: без обмежень" (1960), "Лавка нескінченності" (1960), "Осколки космосу" (1963), "Пастка на людину" (1967), "Ви що-небудь відчуваєте, коли я роблю це?" (1971), "Робот, який був схожий на мене" (1978), "Дивовижні світи Роберта Шеклі" (1979) та інші.
У його творах – космічна чи кримінальна тематика, наукова термінологія й кібернетична стилістика, ідеї антиутопії та яскравий гумор у зображенні звичайних персонажів і фольклорних надприродних істот. Так, серед його персонажів – дивні істоти з фантастичних планет, працівники буденного космічного простору.
Творчість Р.Шеклі вирізняє парадоксальний погляд, показ звичайного e у незвичному ракурсі. Насиченість численних творів письменника яскравим гумором також є парадоксальною – приправленою "присмаком крові", – адже в них простежується тривожність за здатність людини до самоорганізації й самоконтролю (боротися з руйнівними бажаннями, агресією). Як бачимо, творчість фантаста нерозривно пов’язана з філософським осмисленням буття…
Постать Роберта Шеклі провокаційно відома не лише в літературних колах. Маючи прихильність до руху хіпі, митець обожнював мандри, займався журналістикою. До останніх років життя багато подорожував Росією та Україною, любив зустрічатися зі своїми прихильниками.