В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
robka2029
robka2029
09.03.2021 14:48 •  Литература

Как каждый из помещиков обращается к Чичикову и относится к предложению продать ДУШУ?

Показать ответ
Ответ:
Mizuki1111
Mizuki1111
03.12.2021 18:47
Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.
Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і землю, то його черствість
де й дівається: “Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки…”
Калитка сам не доспить і родичам, наймитам не дає часу на відпочинок, бо вважає, що праця – то гроші, багатство: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.
На думку Калитки, далеко не заїдеш на одній ощадливості, тому він шукає інших шляхів збагачення. Він обдурить кого завгодно. Це й погубило його, адже той, хто обдурить іншого, обов’язково сам пошиється в дурні.
Калитка ж спробував обдурити шахрая досвідченого, та той йому, замість грошей, підсунув мішок з чистим папером.
Герой п’єси, доведений
до відчаю, вирішує покінчити зі своїм життям. Але коли вийняли з петлі, він говорить: “Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!”
Герасим засліплений жадобою, тому й сам винен у тому, що з ним сталося. Життя для нього нічого не варте. Це потворне явище у будь-який час і в будь-якому суспільстві.
0,0(0 оценок)
Ответ:
verazotova04
verazotova04
16.12.2020 14:45

О. Уайльд говорил: “Цель искусства – поучать, развлекая”. Доказательство его слов мы можем найти в рассказе “Кентервильское привидение”. Например, часто встречаются моменты, которые вызывают смех: “В семье было еще двое близнецов, которых прозвали “Звезды и полосы”, поскольку их без конца пороли”.

“Никогда доселе не видав привидений, дух Кентервиля, самой собой разумеется, ужасно перепугался и, взглянув еще раз краешком глаза на страшный призрак, кинулся восвояси” – комический эффект создается поведением призрака.

Он очень испугался тыквы с метлой, кухонного ножа и куска белого полога, потому что подумал, что перед ним стоит привидение – это необычное поведение для духа. Также комический эффект возникает, когда дух читает слова, написанные на дощечке близнецами:

“Дух фирмы Отис.

Единственный подлинный и оригинальный призрак! Остерегайтесь подделок! Все остальные – не настоящие!”

Ирония возникает даже в названии машинного масла – “Восходящее солнце демократической партии”, потому что это довольно необычное название для машинного масла.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота