Меггі: 12-річна дівчинка, дочка Мортімера Фолхарата і Терези, розумна і хоробра. Вона виросла серед книг, які їй з самого раннього дитинства купували і читали батьки, і тому дуже начитана, навіть дивує своїми пізнаннями Елінор, велику любительку книг, тітку Рези. Меггі володіє неабияким даром читця, який передався їй від батька. Меггі з батьками живе тепер у Елінор. Після того, що сталося з Меггі в селі Капрікорн, у неї з’явилося одне бажання: навчитися писати, як Феноліо, автор «Чорнильне серце», щоб не тільки вичитувати персонажів з книг, а й вміти відправляти їх назад. Мо (Мортімер) – майстерний палітурник книг, книжковий лікар. Володіє неабияким даром читця, в процесі читання відбуваються чудеса – його голос здатний оживляти героїв книг. У нього є дружина Тереза і дочка Меггі, якій передався дар. За словами Меггі, він вміє «голосом малювати в повітрі картини». Мо вичитав Капрікорн, Басту і Сажерука з книги, яка розповідала про них. Йому довелося пережити, що його дружина Реза зникла в цій же книзі. З тих пір він уникає читати вголос. Після того як Мо потрапив в Чорнильний світ він став розбійником і героєм перепелів. Тереза: Дружина Мортімера, мати Меггі і племінниця Елінор. Вона зникла в книзі, коли Мортімер вперше вичитав Капрікорна, Басту і Сажерука
Рассказы Чехова в действительности учат нас многому, в зависимости от основной мыслим и идеи произведения. Рассмотрим его поучения на примере рассказа "Ионыч".
Основная мысль рассказа в том, что не смотря ни на что человек не должен забывать, что он человек и деградировать, как личность, духовно разлагаться. Для Чехова был не столь важен плодотворный труд, нежели труд приносящий истинное наслаждение и пользу человеку.
Старцев Дмитрий Ионыч был молодым и перспективным доктором, большим энтузиастом был направлен в некий город С., где уровень образованности и интеллигенции был практически на нуле, если самой образованной семьей в нем считалась семья Туркиных, которые ничего из себя не представляли особенного. Старцев влюбился в дочку Туркина, Екатерину Ивановну, но она отказала ему на его предложение. После этого Старцев Дмитрий Ионыч постепенно превращается просто в Ионыча.Он постепенно деградирует, как личность, кроме зарабатывания денег и праздных развлечений его ничего не интересует. Конечно, несчастливая любовь - это только один из факторов повлиявших на случившееся, но суть в том, что Чехов учит нас никогда не сдаваться и никогда не падать ниже того, что мы есть.
Меггі: 12-річна дівчинка, дочка Мортімера Фолхарата і Терези, розумна і хоробра. Вона виросла серед книг, які їй з самого раннього дитинства купували і читали батьки, і тому дуже начитана, навіть дивує своїми пізнаннями Елінор, велику любительку книг, тітку Рези. Меггі володіє неабияким даром читця, який передався їй від батька. Меггі з батьками живе тепер у Елінор. Після того, що сталося з Меггі в селі Капрікорн, у неї з’явилося одне бажання: навчитися писати, як Феноліо, автор «Чорнильне серце», щоб не тільки вичитувати персонажів з книг, а й вміти відправляти їх назад. Мо (Мортімер) – майстерний палітурник книг, книжковий лікар. Володіє неабияким даром читця, в процесі читання відбуваються чудеса – його голос здатний оживляти героїв книг. У нього є дружина Тереза і дочка Меггі, якій передався дар. За словами Меггі, він вміє «голосом малювати в повітрі картини». Мо вичитав Капрікорн, Басту і Сажерука з книги, яка розповідала про них. Йому довелося пережити, що його дружина Реза зникла в цій же книзі. З тих пір він уникає читати вголос. Після того як Мо потрапив в Чорнильний світ він став розбійником і героєм перепелів. Тереза: Дружина Мортімера, мати Меггі і племінниця Елінор. Вона зникла в книзі, коли Мортімер вперше вичитав Капрікорна, Басту і Сажерука
Объяснение:
Можете написати мені в ЛС дам продовження
Рассказы Чехова в действительности учат нас многому, в зависимости от основной мыслим и идеи произведения. Рассмотрим его поучения на примере рассказа "Ионыч".
Основная мысль рассказа в том, что не смотря ни на что человек не должен забывать, что он человек и деградировать, как личность, духовно разлагаться. Для Чехова был не столь важен плодотворный труд, нежели труд приносящий истинное наслаждение и пользу человеку.
Старцев Дмитрий Ионыч был молодым и перспективным доктором, большим энтузиастом был направлен в некий город С., где уровень образованности и интеллигенции был практически на нуле, если самой образованной семьей в нем считалась семья Туркиных, которые ничего из себя не представляли особенного. Старцев влюбился в дочку Туркина, Екатерину Ивановну, но она отказала ему на его предложение. После этого Старцев Дмитрий Ионыч постепенно превращается просто в Ионыча.Он постепенно деградирует, как личность, кроме зарабатывания денег и праздных развлечений его ничего не интересует. Конечно, несчастливая любовь - это только один из факторов повлиявших на случившееся, но суть в том, что Чехов учит нас никогда не сдаваться и никогда не падать ниже того, что мы есть.