Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Оловянный солдатик был предан службе. Когда оказался на улице, он не окрикнул людей, которые искали его, потому что он считал неприличным кричать на улице, он ведь носил мундир.
"Военная выправка, врожденные честь и достоинство, не позволяли оловянному солдатику держать оружие не так, как положено, а грудь выгибать иначе, нежели колесом."
Между тем, ему присущи были не только ответственность и отвага, но и безграничный романтизм и верность даме своего сердца.
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Оловянный солдатик был предан службе. Когда оказался на улице, он не окрикнул людей, которые искали его, потому что он считал неприличным кричать на улице, он ведь носил мундир.
"Военная выправка, врожденные честь и достоинство, не позволяли оловянному солдатику держать оружие не так, как положено, а грудь выгибать иначе, нежели колесом."
Между тем, ему присущи были не только ответственность и отвага, но и безграничный романтизм и верность даме своего сердца.
Объяснение:
Именно этот момент поразил меня больше всего.