Как поэт дебютировал книгой стихов «Любовь и ненависть» (1953). После 1989 года выступает как активный политический деятель демократического направления — один из организаторов Народного движения Украины за перестройку, Демократической партии Украины, первый руководитель Общества украинского языка имени Тараса Шевченко.
Содержание [скрыть] 1Биография1.1Семья2Признание3Государственные награды4Избранные публикации5Переводческая деятельность6Публикации на русском языке7Фильмография8Примечания9СсылкиБиография[править | править вики-текст]
Родился 28 сентября 1929 года в селе Стопчатов (ныне — Косовский район, Ивано-Франковская область Украина), в сельской семье. Украинец.
В 1945 году три месяца воевал в составе вооружённых формирований УПА. По приказу сотенного покинул ряды повстанческой армии и впоследствии записался в комсомол[2].
В 1945—1946 — в заключении на протяжении 8 месяцев по обвинению в принадлежности к УПА. В 1946 году проверку и был выпущен.
В 1947 поступил на филологический факультет Львовского университета, который закончил в 1953. Заведовал отделом поэзии в журнале «Жовтень» («Октябрь»).
После переезда в Киев (1964) работал в секретариате Союза писателей Украины. По собственному признанию, переехал в Киев, потому что понимал, что главная политика делается именно в этом городе. Писал стихи, прославляющие Ленина, партию и коммунизм. Депутат Верховных Советов СССР и УССР[2].
Член КПСС с 1954 по 1990 годы. С 1955 года — член ЦК ВЛКСМ Украины.
В 1971—1978 годах — главный редактор журнала иностранной литературы «Всесвіт» («Вселенная» В 1990-е годы — посол Украины в Польше и Словакии. Государственный служащий 1-го ранга (1994).
Был народным депутатом I (1990—1994), III (1998—2002), IV (2002—2006) созывов Верховной Рады, представляя националистические или «национально-демократические» силы в украинском парламенте[3].
Во время президентства Виктора Януковича неоднократно призывал к акциям массового неповиновения против действующей украинской власти. Наибольшим «преступлением» президента Януковича считает подписание языкового закона, который повышает статус русского языка в русскоязычных регионах Украины. Рассматривает русский язык как язык, который был и остаётся «языком оккупантов»[2]. В украинском конфликте высказывается против ДНР и ЛНР, выступает за запрет Коммунистической партии Украины[4]. Призывает к передаче Киево-Печерской лавры Киевскому патриархату[5].
Семья[править | править вики-текст]
Женат, имеет двух дочерей, одна из них — Соломия Павлычко (1958—1999) — украинский литературовед, историк литературы, переводчица.
Признание[править | править вики-текст]Почётный доктор Львовского и Варшавского университета, профессор Киево-Могилянской академии.премия Фонда премия УССР имени Т. Г. Шевченко (1977) — за книгу стихов «Любовь и ненависть
Останнім часом сучасна людина абсолютно помилково стала розподіляти саму себе і природу. Думається, що всі ми забули, що ми є не чим іншим як природою та її найяскравішим виявом, між людиною і природою можна впевнено поставити повноцінний знак рівності. Особливо приємно усвідомлювати той факт, що людина і природа – це одне і те ж тоді, коли в людській свідомості поселяється думка про те, наскільки велика природа, наскільки великий і дивовижний світ. Насправді, зрозуміти це дуже просто, необхідно лише уважно гати за природними явищами, замислюватися про них і давати їм належну оцінку, якої вони заслуговують.
Одним із самих чудових явищ великої природи є ліс. У лісі росте безліч цікавих рослин, там мешкає безліч тварин і комах. Знайомитися з цим дивовижним світом природи можна практично без зупинки і втомлення. Як прекрасно часом буває поглянути на ліс днем. Сонце висвітлює верхівки дерев, проникає між ними, створюючи прекрасне поєднання свого світла і тіні від дерев. Десь високо над головою можна почути звучання співу птахів, при цьому і навколо тебе теж відбувається активна діяльність, лісове життя кипить. При всьому при цьому людина далеко не відчуває себе чужорідним тілом у цьому прекрасному місці. Саме в лісі для людини відкривається повноцінна гармонія. Незважаючи на безліч звуків і інші дивовижні прояви природи, людина відчуває себе чудово, дуже умиротворено. Причина тому зрозуміла – перебуваючи на природі, людина відчуває себе так само, як і вдома. Ще більш прекрасний ліс в нічний час доби. Надзвичайно цікаво прислухатися до життя лісу вночі, адже він оживає по-новому, так, як ніколи раніше. Він неповторно звучить, відсутність видимості загострює інші почуття людей, надаючи людській свідомості нові риси, про які ніхто з нас раніше не замислювався.
Крім лісу, існує і безліч інших дивовижних проявів природи, якими людина може повною мірою насолоджуватися. Наприклад, всі ми може хоча б іноді відвідати річку або інше водоймище. Мало існує людей, які повністю байдужі до воді і плавання. Вода з природної водойми оживляє людську свідомість і навіть в деякому сенсі розширює її, відкриваючи перед людиною нові горизонти і даючи їй зрозуміти, що вона – невід’ємна частина природи. Описувати різні природні явища та їх вплив на людину можна дуже довго, без утоми. В той же час хочеться трохи пошкодувати про те, що в сучасному світі у міських жителів стає все менше можливостей у повній мірі возз’єднатися з природою. Я думаю, що людина не повинна забувати про велич природи, про те, наскільки вона важлива і як сильно потрібно постаратися, щоб зберегти природу настільки ж великою, якою вона є.
Как поэт дебютировал книгой стихов «Любовь и ненависть» (1953). После 1989 года выступает как активный политический деятель демократического направления — один из организаторов Народного движения Украины за перестройку, Демократической партии Украины, первый руководитель Общества украинского языка имени Тараса Шевченко.
Содержание [скрыть] 1Биография1.1Семья2Признание3Государственные награды4Избранные публикации5Переводческая деятельность6Публикации на русском языке7Фильмография8Примечания9СсылкиБиография[править | править вики-текст]Родился 28 сентября 1929 года в селе Стопчатов (ныне — Косовский район, Ивано-Франковская область Украина), в сельской семье. Украинец.
В 1945 году три месяца воевал в составе вооружённых формирований УПА. По приказу сотенного покинул ряды повстанческой армии и впоследствии записался в комсомол[2].
В 1945—1946 — в заключении на протяжении 8 месяцев по обвинению в принадлежности к УПА. В 1946 году проверку и был выпущен.
В 1947 поступил на филологический факультет Львовского университета, который закончил в 1953. Заведовал отделом поэзии в журнале «Жовтень» («Октябрь»).
После переезда в Киев (1964) работал в секретариате Союза писателей Украины. По собственному признанию, переехал в Киев, потому что понимал, что главная политика делается именно в этом городе. Писал стихи, прославляющие Ленина, партию и коммунизм. Депутат Верховных Советов СССР и УССР[2].
Член КПСС с 1954 по 1990 годы. С 1955 года — член ЦК ВЛКСМ Украины.
В 1971—1978 годах — главный редактор журнала иностранной литературы «Всесвіт» («Вселенная» В 1990-е годы — посол Украины в Польше и Словакии. Государственный служащий 1-го ранга (1994).
Был народным депутатом I (1990—1994), III (1998—2002), IV (2002—2006) созывов Верховной Рады, представляя националистические или «национально-демократические» силы в украинском парламенте[3].
Во время президентства Виктора Януковича неоднократно призывал к акциям массового неповиновения против действующей украинской власти. Наибольшим «преступлением» президента Януковича считает подписание языкового закона, который повышает статус русского языка в русскоязычных регионах Украины. Рассматривает русский язык как язык, который был и остаётся «языком оккупантов»[2]. В украинском конфликте высказывается против ДНР и ЛНР, выступает за запрет Коммунистической партии Украины[4]. Призывает к передаче Киево-Печерской лавры Киевскому патриархату[5].
Семья[править | править вики-текст]Женат, имеет двух дочерей, одна из них — Соломия Павлычко (1958—1999) — украинский литературовед, историк литературы, переводчица.
Признание[править | править вики-текст]Почётный доктор Львовского и Варшавского университета, профессор Киево-Могилянской академии.премия Фонда премия УССР имени Т. Г. Шевченко (1977) — за книгу стихов «Любовь и ненавистьОдним із самих чудових явищ великої природи є ліс. У лісі росте безліч цікавих рослин, там мешкає безліч тварин і комах. Знайомитися з цим дивовижним світом природи можна практично без зупинки і втомлення. Як прекрасно часом буває поглянути на ліс днем. Сонце висвітлює верхівки дерев, проникає між ними, створюючи прекрасне поєднання свого світла і тіні від дерев. Десь високо над головою можна почути звучання співу птахів, при цьому і навколо тебе теж відбувається активна діяльність, лісове життя кипить. При всьому при цьому людина далеко не відчуває себе чужорідним тілом у цьому прекрасному місці. Саме в лісі для людини відкривається повноцінна гармонія. Незважаючи на безліч звуків і інші дивовижні прояви природи, людина відчуває себе чудово, дуже умиротворено. Причина тому зрозуміла – перебуваючи на природі, людина відчуває себе так само, як і вдома. Ще більш прекрасний ліс в нічний час доби. Надзвичайно цікаво прислухатися до життя лісу вночі, адже він оживає по-новому, так, як ніколи раніше. Він неповторно звучить, відсутність видимості загострює інші почуття людей, надаючи людській свідомості нові риси, про які ніхто з нас раніше не замислювався.
Крім лісу, існує і безліч інших дивовижних проявів природи, якими людина може повною мірою насолоджуватися. Наприклад, всі ми може хоча б іноді відвідати річку або інше водоймище. Мало існує людей, які повністю байдужі до воді і плавання. Вода з природної водойми оживляє людську свідомість і навіть в деякому сенсі розширює її, відкриваючи перед людиною нові горизонти і даючи їй зрозуміти, що вона – невід’ємна частина природи.
Описувати різні природні явища та їх вплив на людину можна дуже довго, без утоми. В той же час хочеться трохи пошкодувати про те, що в сучасному світі у міських жителів стає все менше можливостей у повній мірі возз’єднатися з природою. Я думаю, що людина не повинна забувати про велич природи, про те, наскільки вона важлива і як сильно потрібно постаратися, щоб зберегти природу настільки ж великою, якою вона є.