У кожної людини є своя улюблена тваринка. Це не завжди залежитьь від наявності цієї самої тваринки. Мрожна любити собак і кішок, проте не мати жодноі з них. Ось у мене улюблена тванина це черепашка. Вона дуже цікава, і за нею можна гати,дізнаватися про неї нове. З нею ніколи не засумуєш, бо вона незвичайна і смішна. Тим паче не у кожного можна таку побачити, тож це ще й оригінально. Але мені вона сподобалася не через прагнення побачити подив на обличчах друзів, бо я просто люблю тварин, а особливо - черепашок. Любіть своїх улюбленців і ніколи нек сумуйте!! Ну як? Якщо не те, пробачте, якщо гарно - будьласка!
"Труднощі формують людину" - можна іноді почути таку фразу. Це досить правдиве висловлення. Це підтвержує твір Дж. Лондон. Головному герою багато чого довелося пережити, щоб зберегти дорогоцінне життя. Він їв бридкі ягоди, та лише іноді вдавалося щось підстрелити. Він спав на землі, він стирав ноги вкров, аби вижити. Але ще страшніше сталося наприкінці твору, коли дві полуживі істоти були на грані смерті, і один з них повинен був або вбити, або бути вбитим. Нащастя цю смертельну битву виграла людина. Отож, не зважаючи на смертельну небезпеку, наш герой безвольно сформував собі такий характер, який спеціально не виховаєш! Ну як? Якщо гарно, то будьласка! :)))
Ось у мене улюблена тванина це черепашка. Вона дуже цікава, і за нею можна гати,дізнаватися про неї нове. З нею ніколи не засумуєш, бо вона незвичайна і смішна. Тим паче не у кожного можна таку побачити, тож це ще й оригінально. Але мені вона сподобалася не через прагнення побачити подив на обличчах друзів, бо я просто люблю тварин, а особливо - черепашок.
Любіть своїх улюбленців і ніколи нек сумуйте!!
Ну як? Якщо не те, пробачте, якщо гарно - будьласка!
Отож, не зважаючи на смертельну небезпеку, наш герой безвольно сформував собі такий характер, який спеціально не виховаєш!
Ну як? Якщо гарно, то будьласка! :)))