Василий Андреевич Жуковский -- выдающийся русский поэт, он является основоположником жанра баллады в России. Ему принадлежат не только оригинальные "русские" баллады, но и талантливые переводы зарубежной классики, например, "Лесной царь". Это перевод баллады Гeте "Erlkonig", сюжет которой немецкий поэт-философ заимствовал в датском народном эпосе. Жуковский отступил от подлинника, однако, его перевод по совершенству формы сразу же был признан образцовым. В балладе "Лесной царь" мы слышим проникновенный голос рассказ-чика, которому жаль больное дитя, принимающее горячечный бред за действительность.Поэт не просто передает разговор отца с сыном, он сам ощущает страх ребенка и бессилие отца ему: Дитя, что ко мне ты так робко прильнул? Родимый, лесной царь в глаза мне сверкнул: Он в желтой короне, с густой бородой О нет, то белеет туман над водой. Лесной царь, при этом, воспринимается романтическим злодеем, искушающим невинную душу: Дитя, оглянися; младенец, ко мне; Веселого много в моей стороне: Цветы бирюзы, жемчужны струи; Из золота слиты чертоги мои... С каждым четверостишьем нарастает драматизм баллады. Автор держит в напряжении своих читателей, невольно задающих себе вопрос: кто победит в этом единоборстве -- дух или человек? Эмоциональное и художественное воздействие произведения настолько велико, что нам кажется, будто мы физически ощущаем страдания ребенка, его боль, ужас и трепет перед лесным царем. Родимый, лесной царь нас хочет догнать, Уж вот он: мне душно, мне тяжко дышать. Ездок оробелый не скачет, летит, Младенец тоскует, младенец кричит... И неожиданный оригинальный конец совершенно обескураживает: где то добро и справедливость, которые должны торжествовать? Их нет в нашем мире. Ездок погоняет, ездок доскакал... В руках его мертвый младенец лежал. Зло всегда настигает слабых и беззащитных. В своих переводах Жуковский выступает как подлинный творец, отступая от буквальной точности оригинала и внося свои мысли и чувства в произведение. Можно сказать, что Жуковский сочинял баллады на заданную тему. Вспомним его слова: "... переводчик в стихах -- соперник". Не стоит забывать, что многие переводы и переложения Жуковского стали классическими, это еще раз подчеркивает его талант и роль в русской литературе.
Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи н
“Останній листок” характеристика Сью
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до , віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Объяснение:
“Останній листок” характеристика Джонсі
Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй до на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи н
“Останній листок” характеристика Сью
Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної до , віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostanniy-listok-harakteristika-geroyiv