Рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. Це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. Там вільно дихається, там легко й радісно жити. І не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі.
Рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком. Спогади про його вулички й дворики занурюють у безтурботне дитинство. Це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя.
Рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. Це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. Батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. Однак це не тільки географічне положення. Це більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. Народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «Вітчизна».
У будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним. Адже тут тебе люблять та на тебе чекають. Тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою. Це дуже цінно у наш час.
Отже, рідний край — це не місце на карті, це кохання в серці на все життя.
маленький принц! сейчас у нас весна, солнечные дни. я не знаю, бывает ли на твоей планете весна, но я тебя уверяю, что это хорошее время года. самый первый праздник весны- 8 марта. и я хочу поздравить с ним твою розу. за весной будет лето, у нас есть речка оредеж и летом, когда жарко, я часто купаюсь. у нас на планете есть страны, где тоже есть вулканы, но они большие. я их не видела, но много читала о них. я бы хотела увидеться с тобой. тебе я часто представляю таким же, как ты и был, с развевающимся шарфом на шее и с золотыми волосами. я еще хочу спросить: как поживает твой барашек? закрываешь ли ты колпаком на ночь свою розу? ты не забываешь выпалывать баобабы? если честно, то я бы оставила одно детство. тогда он бы развивалось на ветру и шорох листьев напоминал бы о нашей планете. когда я смотрю на звезды, то слышу, как ты смеешься и мне тоже становится весело. у меня тоже есть свои две подруги. они мне в трудные минуты.
Рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. Це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. Там вільно дихається, там легко й радісно жити. І не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі.
Рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком. Спогади про його вулички й дворики занурюють у безтурботне дитинство. Це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя.
Рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. Це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. Батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. Однак це не тільки географічне положення. Це більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. Народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «Вітчизна».
У будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним. Адже тут тебе люблять та на тебе чекають. Тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою. Це дуже цінно у наш час.
Отже, рідний край — це не місце на карті, це кохання в серці на все життя.
маленький принц! сейчас у нас весна, солнечные дни. я не знаю, бывает ли на твоей планете весна, но я тебя уверяю, что это хорошее время года. самый первый праздник весны- 8 марта. и я хочу поздравить с ним твою розу. за весной будет лето, у нас есть речка оредеж и летом, когда жарко, я часто купаюсь. у нас на планете есть страны, где тоже есть вулканы, но они большие. я их не видела, но много читала о них. я бы хотела увидеться с тобой. тебе я часто представляю таким же, как ты и был, с развевающимся шарфом на шее и с золотыми волосами. я еще хочу спросить: как поживает твой барашек? закрываешь ли ты колпаком на ночь свою розу? ты не забываешь выпалывать баобабы? если честно, то я бы оставила одно детство. тогда он бы развивалось на ветру и шорох листьев напоминал бы о нашей планете. когда я смотрю на звезды, то слышу, как ты смеешься и мне тоже становится весело. у меня тоже есть свои две подруги. они мне в трудные минуты.