Контрольна робота №2. АНТИЧНІСТЬ 1. Укажи автора поезії «Барвношатна владарко, Афродіто...»? А) Гомер; б) Вергілій; в) Овідій; г) Сапфо. 2. Укажи тему твору Тіртея «Добре вмирати тому...»: а) Оспівування величі та сили духу людини перед лицем смерті; б) оспівування краси рідної природи; в) уславлення історії рідного г) Уславлення тих, хто стає на захист вітчизни. 3. Про який пам'ятник ідеться в творі Горація «До Мельпомени»: а) про пам'ятник музі трагедії Мельпомені; б) про пам'ятник Октавіану в) про пам'ятник Риму як велич з боку римлян; г) про творчу спадщину і безсмертну славу самого поета. 4. Встановити послідовність подій у поемі Вергілія «Енеїда»: 1. Війна між Турном та Енеєм. 2. Зустріч Енея з духом батька в царстві мертвих. 3. Кохання Дідони та Енея. Самогубство Дідони. 4. Блукання флоту Енея морями дорогою з Трої до Італії. 5. Смерть Турна. Перемога Енея. 6. Бажання царя Лації Латина видати заміж за Енея свою дочку Лавіні 7. Прибуття флоту Енея до берегів Карфагена до цариці Дідони. 8. Розповідь Енея про загибель Трої та його мандри. 5. Встановити відповідність між поезіями та їхніми темами: A Безсмертя поета та його
Бендеры. Отечество и фамилиюбудущий поэт получил от усыновившего его по Бунина мелкопоместногодворянина Андрея Жуковского. В Мишенском Жуковский провел свои детские годы,будучи любим в семействе Буниных, но рано почувствовав необычность своегоположения Двусмысленность своегосемейного положения Жуковского роковым образом на эмоциональнойсфере его жизни.
Роковую роль эта двусмысленность сыграла в личной жизниЖуковского - в истории его большой запрещенной любви к племяннице по отцу М.А.Протасовой. Взаимность любви еще сильнее усугубила трагедию поэта. Несмотря на тяжесть личных переживанийи борьбу за счастье, на которую ушла вся его молодость, Жуковский с раннейюности преданно и с поразительнымтрудолюбием служил делу литературы. Сторонник М.Н. Карамзина,отстаивавшего современную проблематику иживой разговорный язык поэзии,
Жуковский в 1808-1814 годах - деятельныйсотрудник а в 1808-1809 годах и редактор журнала Вестник Европы , ранееиздававшимся Карамзиным. С 1815 года он бессмертный секретарь литературногообщества Арзамас , куда входил К.Н. Батюшков, П.А. Вяземский, лицеист Пушкин имногие другие. Чтобы устроить поэта, не имевшего материальных средств,влиятельные друзья рекомендовали его при дворе, и в 1815 году он стал чтецомпри императрице
Марии Федоровне, затем1826 году ему было поручено возглавить обучение и воспитание наследникапрестола, будущего Александра II. Либерал и вместе с тем монархистпо своим воззрениям, а также, что очень важно, унаследовав просветительскиепринципы, Жуковский считал себя обязанным сделать все для образованиянаследника. Он пользовался довериемнаследника и несомненно имел на него влияние а также в известной мере на егомать . бесчисленные примеры активного вмешательства Жуковского в судьбы людей.
Основним життєвим покликанням цієї людини була самовіддана праця на користь рідного народу. Навіть досягнувши похилого віку, він приймає активну участь у житті громади, допомагає людям своїми знаннями і своїм досвідом.Усе життя Захар присвячує боротьбі за єдність людей. Навіть перед смертю він бачить лише перемогу своєї справи, якій віддав кращі роки свого життя.Життєвою мудрістю і переконливістю сповнений виступ Захара Беркута перед громадою. Він завжди дотримує свого слова і з гордістю запевняє: «Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові». Навіть наприкінці свого життя Захар переживає за майбутнє свого народу. Він закликає своїх співвітчизників триматися разом, стояти незламно один за одного, щоб ніяка сила, ніякий ворог не змогли їх подолати. Я захоплююсь Захаром Беркутом, в образі якого І. Франко втілив патріотизм, народну мудрість і відданість народній справі.Ми знайомимось з Захаром Беркутом вже наприкінці його життя і застаємо героя «сивим голубом», дев’яностолітнім старцем, поважним лідером гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».