Кто смотрел фильм "Тихий Дон" 1957 г. ?
Может кто-нибудь своими словами описать начало второй серии?
(1916 год. Русские Офицеры в землянке под отдаленный грохот канонады играют в карты)

Щит Ахілла:   щит — міцний і великий, гарно оздоблений всюди,Землю на нім зображена майстерно, і небо, і море, сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць,нескінченні сузір'я, що неба склепіння вінчають. І два Міста на щиті. Одне Місто символізувало Мир, бо в ньому буяла радість і відбувалося весілля, грали флейти і формінги. Стояли жінки на порозі власних осель, старійшини, сидячи "на обтесанім гладко, камінні", вершили суд. Інше, зображене Ахіллом Місто символізувало Війну. Його оточили два численні війська "в зброї блискучій".
Щит Енея:   Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди, 
Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий 
І незчисленні усі, послідовно проваджені війни. 
Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері 
І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих, 
Як вони граються сміло, до матері як припадають, 
Як і вона, повернувши до них свою шию могутню, 
Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне. 
Там - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають 
Хиже насильство під час циркової забави; ще далі 
Вирізьбив бог бойовище Нове, що схопилося раптом 
. Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом 
Далі обидва царі, військове покінчивши змагання, 
Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали 
. І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду 
Тут Же , зовсім поблизу, квадриги прудкі розривають 
Надвоє Метта (не хтів ти додержати слова, альбанцю). 
Тіло твоє пошматоване Тулл поволік по дібровах, 
І придорожні терни у кривавій росі червоніли. 
Далі Порсенна наказував місту прийняти вигнанця 
за І Тарквінія римлян страшною облогою мучив; 
Діти Енеєві в бій виступають за волю змагатись. 
Став роздратований цар, на устах йому люта погроза; 
Видко, почув, що наважився Кокліт мости зруйнувати, 
Що утекла Выезд от сторожі і в Тіброві скочила водой 
Клелія-діва ... Ще далі стояв у фортеці На чатах 
Манлій храм боронив і, і високий увесь Капітолій.
І  там, і там зображується тодішнє життя. Ы всы його радосты, ы всы його проблеми, війни.Але їх оздоблення різне, там небагато зображено, а там он скільки. Майже все зображенно на щиті Енея, а на щиті Ахілла тільки саме найважливіше.

Имя художника Виктора Михайловича Васнецова мы уже упоминали при  изучении  былин  («Богатыри»).  Сегодня  мы  обратимся  к  иллюстрации  Васнецова  по  «Песне…»  Лермонтова.  «Калашников убивает Кирибеевича».2. Аналитическая беседа с использованием текста.– Как  автор  описывает  утро  перед  боем?  Что  предвещает  алая  заря? («Зимнее утро. Алая заря разгоняет синие тучи, играючи освещая тесовые крыши. Белые снега, чистые и рассыпчатые, порозовели, и кажется, что заря отражается в них, как в зеркале. Ясная заря, радуясь, смотрится «в небо чистое». Но радость томит душу каким-то неясным предчувствием беды.)– Какое событие дня влечет людей к Москве-реке? (Сегодня кулачный бой. Удалые бойцы московские собираются «для праздника, потешиться». Оцепили место для боя и стали «клич кликать громким голосом».Ой, уж где вы, добрые молодцы,Вы потешьте царя нашего батюшку!)– Как ведет себя первый боец? (Первым выходит любимый царский опричник Кирибеевич. Ожидая себе противника, хвастливо посмеивается над ними.Так и быть, обещаюсь, для праздника,Отпущу живого с покаянием,Лишь потешу царя нашего батюшку.И вот толпа раздвинулась, и вышел «молодой купец, удалой боец, по прозванию Калашников», «очи его соколиные» горят недобрым огнем. Он «могутные плечи» распрямливает, натягивая боевые рукавицы, готовится к бою.Посмеиваясь над противником, Кирибиевич спрашивает его:Ты какого роду, племени,Каким именем называешься?)ответ Калашникова (с. 131).– Почему испугался Кирибеевич, и как изменился он, услышав ответ?(Побледнел в лице, как осенний снег:Бойки очи его затуманились,Между сильных плеч пробежал мороз,На  раскрытых устах слово замерло…)– А что же Калашников? (Безмерен гнев Калашникова. Он полон решимости отомстить царскому опричнику за обиду, за поруганную честь семьи. Его правая рука крепко сжата в кулак. Он исполнит свой долг до конца, не задумываясь ни на минуту, отдаст даже жизнь.)– Как была велика сила удара опричника? (Удар опричника был силен.Затрещала грудь молодецкая,Пошатнулся Степан Парамонович…Но устоял, хотя «погнулся крест и вдавился в грудь; «из-под него кровь закапала.)– Какое решение принял купец?(«Чему быть суждено, то и сбудется;Постою за правду до последнева…Кирибеевич застонал, закачался, упал замертво».«Повалился он на холодный снег,На холодный снег, будто сосенка,Будто сосенка во сыром боруПод смолистый под корень подрубленная».)Вывод. Повторы слов, сравнение говорят о том, что гусляры сочувствуют ему, молодому, красивому, павшему жертвой несчастной страсти, все же их симпатии полностью отданы Калашникову: он защитник долга и чести, перед царем и перед смертью проявил непоколебимое мужество, стойкость, смелость. Поэтому он и получил признание народа.Пройдет стар человек – перекрестится…А пройдут гусляры… (С. 134.)IV. Работа в черновиках: составление плана, подбор цитат.V. Чтение 2–3 работ. Рецензирование учителем.VI. Корректировка  работ  в  черновиках,  переписывание  в  чистовики.Домашнее задание: вспомнить стихи М. Ю. Лермонтова, изученные ранее.